Анекдоти на тему "Азія"

Китайський лікар не міг знайти роботу в американських лікарнях, тому вирішив відкрити свою невеличку приватну клініку.

При вході він прилаштував рекламний плакат із надписом: "Лікування за 20$: ми повернемо вам 100$, якщо хвороба не зникне".

Американський юрист вирішив, що це непогана можливість заробити 100 доларів, і зайшов у клініку. Юрист:

— Я не відчуваю смаку.

— Сестро, принесіть ліки з коробки №22 і капніть 3 краплі в рот пацієнту.

— Тьху! Це ж керосин!

— Вітаю, ваше відчуття смаку повернулось. З вас 20 доларів.

Роздратований юрист розплатився, але повернувся за два дні, щоби отримати свої гроші знову.

— Я втратив пам’ять. Нічого не можу згадати.

— Сестро, принесіть ліки з коробки №22 і капніть 3 краплі в рот пацієнту.

— (невдоволено) Це ж керосин. Ви вже давали його мені, коли я приходив минулого разу.

— Вітаю, ваша пам’ять повернулась. З вас 20 доларів.

Розлючений юрист віддав лікарю гроші, але знову повернувся за тиждень, щоби спробувати отримати 100 доларів.

— Я геть зіпсував собі зір. Майже нічого не бачу.

— На жаль, я не маю ліків від цієї хвороби. Ось, візьміть ваші 100 доларів.

— (втупившись у банкноту) Але ж це 20 доларів, а не 100!

— Вітаю, ваш зір покращився. З вас 20 доларів.

Від творців журналу "Отдохни" — новинка: журнал "Напружся".

Найскладніші у світі кросворди — без відповідей на останній сторінці, анекдоти китайською в оригіналі, а для наших найменших читачів — картинки-загадки: "Знайди п'ять тисяч відмінностей".

Студент приходить на іспит з англійської мови, бере білет і починає відповідати. Препод слухав, слухав, а потім і каже:

— Молодий чоловіче, ви ж мені відповідаєте китайською.

Студент:

— От дідько, напевне учора з полки в темряві не той підручник взяв.

До Японії приїхали українські туристи. Їх за звичаєм повезли на кладовище, і вони дуже здивувалися написам. "Громадянин Осака, народився в 1905 році, помер у 1950. Жив один рік", "Громадянин Осахара, народився в 1920 році, помер у 1940. Жив п’ять років". "Чому такі невідповідності?" — запитали українці. Японці пояснили, що в них часом життя вважається тільки той період, коли людина жила по-людськи. Тоді один українець каже іншому: "Василю, як я помру, то ти напиши, що я зовсім не жив".