Анекдоти на тему "Інтернет"

Приходжу вчора додому, чоловік сидить на дивані, узявшись руками за голову, і в очах такий розпач... Мені аж на душі похололо. Відразу думки лізуть у голову: зрадив? Дідусь помер? Обікрали? Підхожу до нього, сама ледь дихаю, запитую, що, рідний, трапилось? Він кладе голову мені на плече й бурмоче присмертним голосом: "Мене на танках зламали й облікову віджали". Танки! Та мені все життя перед очима промайнуло!

Фрази, за які ще років двадцять тому можна було потрапити в божевільню:

– Я буду в лісі, але ти мені зателефонуй.

– У мене вже рука замерзла з тобою розмовляти.

– Блін, не можу війти в пошту.

– Я тобі листа десять хвилин тому надіслав, ти отримав?

– Скинь мені фото на мило.

– Я другу світову за німців пройшов.

– Я не можу з тобою говорити, ти весь час зникаєш.

– Та там лише якихось двісті гігів.