– Абраме, не зрозумію, чому всі кричать: "Паваротті – талант! Ах, який голос!" Він же фальшивить і гаркавить.

– А ти що, був на його концерті?

– Та ні, але мені вчора Мойша по телефону наспівав.

Іде собі порядний вуйко Львовом, гуляє. Проходить повз бордель, раптом чує якийсь ґвалт згори. Підіймає голову — а там на даху борделя коти злягаються. Котяри зрештою так захопились, що зісковзнули з даху й гепнулись просто перед вуйком, так їх разом і заціпило...

Вуйко пригладив вуса, підняв котячу парочку обережно і ввічливо стукає у двері борделю. Відчиняє така огрядна пишна бандерша, рази в півтора більша за вуйка, й дивиться на нього.

Вуйко простягає їй котів і чемно каже: „Вибачте, у вас тут рекламка з даху впала..."

У дитячому садочку надзвичайна подія: діти почали нецензурно висловлюватись. Завідувачка пішла скаржитись у військову частину, звідки присилали двох солдатів полагодити електрику. Лейтенант викликав тих двох:

— Ні, товаришу лейтенант, нічого собі такого не дозволяли. Рядовий Сидоренко паяв проводку, а я тримав знизу драбинку. Потім олово почало капати мені на голову...

— Ну, а ти?

— А я й кажу: "Рядовий Сидоренко, хіба ти не бачиш, що твоєму товаришу на лоб крапає розплавлене олово? Чи не міг би ти паяти акуратніше?"

Дівчина з інтелігентної сім’ї їде в інше місто і вступає в інститут.

Через місяць їй дзвонить мама:

— Донечко, як ти там? Кажуть, у вас там студенти п’ють, палять, вживають наркотики, займаються сексом, вступають в релігійні секти.

Дочка здивовано:

— У релігійні секти?

Інтелігент хоче познайомитися з дівчиною на вулиці:

— І звідки ж беруться такі красиві дівчата?

Дівчина:

— Звідти, звідки і всі.

Вагон метро.

— Хлопче, ви штовхнули цю пані. Я попросив би вас вибачитися! — сказав інтелігент молодому бурмилу.

— Якби ти попросив, я б тебе послав!

"Добре, що не попросив", — подумав інтелігент.

"Добре, що не послав", — подумав бурмило.

"Шкода, що не побилися", — подумала пані і, відсьорбнувши з банки пиво, зітхнула: "Немає тепер справжніх лицарів!"

— Чи можна послати жінку в космос?

— Так, це достатньо далеко й цілком пристойно.

— Поручику, ви боягуз і негідник. Я викликаю вас на дуель!

— Я не прийду.

— Чому?

— Бо я боягуз.

— Клавдіє, ви з якої ніздрі спочатку сякаєтеся – з правої чи з лівої?

— Я, як культурна дівчина, взагалі не сякаюсь! Я соплі ковтаю!

— А в мене дівчина — вчителька початкових класів.

— Ну і що?

— А ось що: "Дорогий, коли цілуєшся, язичком не причмокуй, знімай одяг акуратно, в ліжку не горбся. Все, дякую, сідай, чотири..."