Анекдоти на тему "Інтелігенти"

Весняним лугом походжає здоровезний ведмідь: нюхає квіточки, слухає пташиний щебет... Культурно відпочиває, отже.

Раптом помічає десь удалині якусь білу цятку й починає за нею стежити. Та цятка, наближаючись, поволі перетворюється на білу кульку. Ведмідь і не помітив спершу, що та кулька — заєць насправді.

Підбігши до ведмедя, заєць гне пальці й починає верещати:

— Слиш ти, лох касалапий, асфабаді мнє дароґу, понял, казьол?

Ведмідь продовжує нерухомо стояти, байдуже дивлячись на зайця.

Заєць:

— Ти чьо, урод, нє слишиш? Я сказал, давай дарогу, єслі в морду нє хочєш!

Ведмідь ані руш.

Заєць продовжує свої наскоки:

— У тєбя чьо, уши гавном забіти? Єслі ти через 10 сєкунд нє сдвінєшся, я тє ачко разорву, понял, ти, підар ванючій? Раз... два... три...

Глухуватий ведмідь знуджено пирхає, повертається до зайця задом, вивалює на нього вміст свого кишківника й неквапом іде геть.

Минає хвилина, друга, вже й мухи злетілися...

Нарешті заєць спромагається висунути голову з цієї купи. Трохи прочистивши рота, він верещить услід ведмедю:

— Чьо, абасрался?

На репетиції оркестру диригент незадоволений грою ударників:

— Якщо музикант не може ні на чому грати, йому видають дві палички, і він стає барабанщиком.

Театральний шепіт з оркестру:

— А якщо він і з барабаном не справляється, у нього одну паличку відбирають, і він стає диригентом.

Я відразу зрозумів, що переді мною незвичайна дівчина. Навіть не можу зразу сказати, що наштовхнуло мене на таку думку.

Чи томик Бальмонта в її руці, чи то млосна імла в синіх бездонних очах, чи враження цілковитого зречення від суєтного світу навколо, чи бюстгальтер, надягнений поверх пальто...