Коментатор:

— І лише на 25-ій хвилині матчу сталося те, чого з нетерпінням чекали тисячі уболівальників — на стадіон привезли свіже пиво.

Матч, коментатор:

— Небезпечний момент, нападник виходить один на один з воротарем! Удар! Удар!! Ще удар! Тааак...

— Таких люлей воротар не отримував уже давно.

— Ти вийдеш за мене?

— Ні.

— Ну вийди за мене!

— Я подумаю.

— Так вийдеш?

— Ну, гаразд.

У команді "Динамо" (Київ) заміна: замість Івана Петренка виходить Петро Сидорчук.

— Куме, а чого це москалі так люблять в шахи грати?

— Так у них що не слово, то мат!

— Алло, лікарю! Будь-ласка, допоможіть! Мій син грався у пісочниці та наївся піску! Я дала йому склянку води, порадьте, що робити??

— Насамперед, ні в я кому разі не давайте йому зараз анітрохи цементу!

Придумав новий спосіб контролювати дружину під час своїх відряджень.

Перед від'їздом купую їй пазл на 7000 елементів. Якщо до приїзду пазл не зібрано, значить десь шлялася!

Футбол настільки зближує наших людей, що часто їх доводиться розтягувати за допомогою поліції.

З шкільного твору: "Мій дід розповідав мені, як жили діти мого віку в його часи. Вони ходили в ліс по гриби та ягоди, грали на вулиці в футбол, купались у річці й ловили рибу в ставку — а все через те, що в цих нещасних дітей не було ні телевізора, ні комп’ютера".

Маленька дівчинка знайшла в пісочниці пістолет Макарова — сидить, грається...

Повз неї проходить поліцейський, і вона його озиває:

— Дядечку поліцейський, це не ваш пістолетик?

Поліцейський, не дивлячись, відповідає:

— Ні, дівчинко, це не мій пістолетик. Я свій пістолетик загубив!

Страшно. Скоро пологи. Руки тремтять. Спина мокра від поту. Ноги як ватні. А жінка сидить спокійно, на телефоні грається...