Сидить компанія, нудьгує.

— Щось якось нудно, може зіграємо у щось?

— Ну можна...

— Давай у мовчанку?

— Ну давай уже...

Усі замовкли, сидять дві години...

Голос програвшого: "Дуууже, блін, повеселішало!"

— Тату, вгадай, який потяг більше всіх спізнюється?

— Який, синку?

— Той, який ти обіцяв мені подарувати ще на минулий Новий рік.

— Тату, тату, я більше ніколи не піду з тобою на санчатах кататися.

— Годі нити! Вези давай!

— На жаль, я не можу пустити вас у казино, — загородив вхід відвідувачу швейцар. — На вас немає краватки!

— Ну й що? — обурюється відвідувач. — Погляньте — на тих людях немає навіть сорочок!

— Так, але вони виходять...

— Дівчатка, а Дід Мороз, виявляється, жадібний!

— З чого ти взяла?

— Замість того, щоб мені свій подарунок принести, він знайшов ляльку, що мама в шафі ховала, і під ялинку поклав.

— Вітю, ти чому не даєш санчата братові? — запитує мама.

— Я даю, тільки трішки: я на санчатах спускаюся з гори, а він їх на гору везе.

— Тату, тату, я більше ніколи не піду з тобою на санчатах кататися.

— Годі скиглити, вези давай!

Маленький синок гасає по квартирі. Скидає книжки з полиць, картини й фотокартки зі стін, розкидає одяг, висуває шухляди, переставляє стільці...

— Що ти робиш?! — злякано питає мати.

— Граюся в гру.

— В яку ще гру?

— "Чорт забирай, де мої ключі від машини?!"

— Ізю, візьми дитину на футбол!

— Навіщо? Він іще маленький.

— Ну, а шо він верещить просто так!

Коли ви п'єте пиво, дивитися футбол на повну гучність, а дружина куховарить, пилососить, пере, і намагається докричатися з кухні, завжди відповідайте:

— Звичайно, дорога!

Адже жінці так важливий затишок в будинку і ваша чоловіча підтримка...