Анекдоти на тему "Євреї"

— Абраме Мойсеєвичу, я хотів би навчатися у вас музиці.

— Як, вибачте, ваше прізвище?

— Іваненко.

— Але, молодиче, у вас же зовсім немає хисту!

— Але я дуже хочу!

— А як, вибачте, вас звати?

— Іван.

— Але ж ви розумієте, що вам це не до снаги.

— Але це мрія мого батька...

— А як ваше по-батькові?

— Ааронович...

— Ну ви ж бачите, як глибоко буває закопаний талант!

— Рабиновичу, — кричить Абрам, — я передумав і в Ізраїль не поїду, залишаюсь в Одесі.

— Ти що, божевільний?! Уже документи зібрали, гроші перерахували, квитки на теплохід купили! Чому ти не поїдеш?

— Там плюс 40 у затінку!

— Абраме, а ти не ходи в затінок!

Абрам і Сара повертаються з базару. Спекотно, купа покупок. Вирішили взяти таксі. Під’їздять до дому. Сара вилізає з пакетами з машини, Абрам розплачується.

Таксист:

— Із вас 46 гривень.

Абрам дає півсотні.

Таксист:

— Спасибі.

Абрам сидить, чекає. Таксист бачить, що Абрам не вилазить, й обертається:

— Перепрошую, але я не маю здачі!

— Хм, ну, нічого страшного... Саро, залізай назад!

Сара втискається назад у машину з купою пакунків.

Абрам — таксисту:

—... нічого страшного... Давай тоді ще два круги навколо дому.

У невеличкому містечку помирає місцевий багатій Рабинович.

Перед смертю увесь свій великий статок він заповідає двом синам. Але тямущому й працьовитому Ізі залишає саму лише корчму, а непутящому й вічно п’яному Яші — решту.

Рабин, що прийшов навідати помираючого Рабиновича, намагається направити його до мудрості:

— Це, звичайно, не моя справа... Це твої гроші й твої сини... Але ж Яша проп’є весь твій статок за пів року!

— Правильно. Але де ж він його проп’є, якщо в місті лише одна корчма?