— Фіро Марківно, вчора в кишені Моні я знайшла труси... Сьогодні ліфчик...

— Сарочко, не роби шторм... Чекай, коли він шубу принесе!

— Сьомо, а що в тебе було найбільш образливе за все життя?

— Образливо, Фімо, це коли ти на роботі, а сусід надсилає SМS із проханням займатися сексом тихіше!

Щоб після сексу чоловік не відвертався до стінки, Роза Моісеївна повісила на стінку фотографію своєї мами.

— Циля, уявляєш, сьогодні на сайті знайомств мені один шанувальник запропонував облизати мене всю!

Я думаю, шо буду таки погоджуватися — гарячу воду відключили надовго!

Ідуть два євреї. Один повертається до другого й каже:

— Послухай, Ізя! А ось якби у тебе було два "Мерседеса", ну таких найкрутіших, з усіма наворотами, бар всередині і все таке — ти б мені дав один?

— Сьомчику, дорогий! Скільки ми вже з тобою знайомі? Тридцять років? Ми ж з тобою друзі ще зі школи. Так чого ти питаєш? Звичайно, якби у мене було б два таких "Мерседеса", один був би точно для тебе!

Йдуть далі. Знову Сьома повертається:

— А ось Ізя, уяви, що в тебе дві шикарні яхти, абсолютно однакові. Ти б одну мені дав?

— Сьомчику, ну що ти ставиш такі питання? Ми ж з тобою як брати, ти у мене свідком на весіллі був, і взагалі... Звичайно, якби у мене було б дві яхти, одну я тобі б віддав!

Далі йдуть. Раптом знову Сьома повертається:

— А уяви, Ізя, що у тебе було б дві курки...

— Сьомо, ну це вже нечесно. Ти ж знаєш, що в мене є дві курки...

Відразу було помітно, що резюме Яші Лейбману допомагала писати мама, бо в графі "Недоліки" було написано: "Погано їсть".

— Алло, це Одеса?

— А ви як думаєте?

— Алло, це Рабинович?

— А що?

— Ви знаєте, що в Нью-Йорку помер ваш дядько?

— І все мені?

— Ви знаєте, скільки за ним боргів?

— Послухайте, куди ви телефонуєте?

Василь каже:

— Я доброї горілки принесу на пікнік.

Арчіл:

— Я шашлик посмажу, винограду принесу!

Рабинович:

— А я брата приведу. Він анекдоти так розповідає – пальчики оближеш!

— Ти уявляєш собі, Яшо, зайшов учора до своєї коханки в гості. Щойно ми зготувалися під ковдру, приходить її чоловік... Ну, мені Розочка й каже: "Жоро, беріть мерщій оцю праску й прасуйте оцю білизну". І я таки дві години прасував ту білизну.

Тут його друг починає широко усміхатися:

— Жоро, ти часом був не на Дерибасовській, кут Ришельєвської? 29, квартира 6?

— Так.

— Таки це я позавчора там усю білизну переправ.

Одеса. У вікні старий єврей, підперши голову, спостерігає за перехожими:

— Жора! Таки ви куди?

— Ой, шо ви, ні! Я додому!