— Послухай, Абраме, ти граєш на тромбоні?

— Ні.

— А твій брат Мойша?

— Таки так.

— Що так?

— Також ні.

Якось одна учениця запитала вчителя-поліглота:

— Чому люди наші такі нещасливі?

— Ну, колись росіянин Достоєвський казав: "Людина нещаслива, якщо вона не Бог". Єврей Карл Маркс казав: "Людина нещаслива, якщо вона не капіталіст". А китаєць Конфуцій казав: "Людина нещаслива, якщо вона не китаєць".

— Ісаак, ти знаєш, хто по національності Мао Цзе-дун?

— Так, ну... Не може бути!!! ї

В одеській школі учні пишуть твір на тему "Якби я мав мільйон, на що б я його витратив?". Коли до кінця уроку залишається десять хвилин, Моня Рабинович підіймає руку. Вчителька запитує:

— Моню, що ти хочеш?

— Розо Марківно, а можна додати ще сто тисяч?

В театрі:

— Софочко, тобі сидіти зручно?

— Так, Абрамчику! Не хвилюйся, дуже зручно.

— А добре тобі видно з цього місця?

— Так, мій дорогий! Дуже добре все видно.

— Чи не дме там?

— Ні, мій хороший, все чудово!

— Давай тоді місцями поміняємося.

Сидять два старих єврея, розмовляють за життя. На кухні порається жінка одного з них.

Починають розмовляти за жінок, один стишено по-дружньому запитує:

— Сьомо, а скільки жінок ти мав за життя?

Сьома замислюється й гордо, напівпошепки відповідає:

— 25!

З кухні чути голос Сари (іронічно):

— Сьомо, тебе запитують не скільки разів, а скільки жінок!

Бізнесмен приходить до рабина:

— Ребе, маю такі проблеми! Фабрика приносить самі збитки, дисципліна нульова, виробіток низький, борги зростають, податки заїли. Що робити?

— Візьми Талмуд, поклади його під пахву й обходь усю фабрику двічі на день.

За місяць приходить радісний бізнесмен до рабина й каже:

— Усе чудово, крадіжки на роботі припинились, нероби звільнені, виробіток зріс, з боргами розрахувався! А в чому секрет?

— Керівник має постійно бути в себе на виробництві й приділяти увагу всьому, що відбувається.

— Це я зрозумів. А Талмуд навіщо?

— Для солідности.

В очікуванні гостей Рабинович попереджає дружину:

— Святковий сервіз можеш поставити на стіл, а срібні ложечки не подавай.

— Яшо, невже ти думаєш, що гості можуть їх вкрасти?

— Ні, Саро, я таки думаю, що їх можуть упізнати.

— Яка в людини національність, якщо батько турок, а мати єврей?

— Затурканий єврей.

Подружжя в театрі.

— Сарочко, тобі зручно сидіти?

— Так, Абрамчику, зручно!

— Тобі видно?

— Так, любий.

— Тобі не дме?

— Ні, золотенький.

— Тоді поміняймося місцями.