Анекдоти на тему "Євреї"
Сваха розписує чесноти Рабиновича матері нареченої. І нарешті каже:
— Але він має одну маленьку ваду: заїкається.
— Що, завжди?!
— Та ні, що ви! Лише коли говорить.
Одеський дворик. Моня повернувся з риболовлі й скаржиться дружині:
— Все, Цилю, шоб я ще хоч раз поїхав із Льовою й Ньомою на риболовлю... Та ні за що!
— А шо трапилось?
— Ти таки собі уявляєш, які жлоби! Приїхали на риболовлю й домовились — хто перший рибу зловить, той ставить пляшку, а хто другий — купує закуску, й шо ж ти думаєш? Дивлюся, в Льови поплавець на дно пішов, а він, жлоб, сидить і ніби нічого не бачить. За пару хвилин у Ньоми так потягло, що аж вудилище зігнулось... а він ні телень... от скупердяї!
— Моня, а в тебе самого хоч клювало? — поцікавитись жінка.
— Цилечко, рибка моя... та що ж тобі таки сказати... я взагалі без наживи закинув!
Йдуть вулицею два єврея. Один важко зітхає. Другий запитує:
— У чім річ, Абраме?
— Ой, ось я оце йду на роботу, а до моєї Сари може прийти Зяма й переночувати!
— Що ви, Абраме! Тепер же день, він не зможе переночувати!
— Ой, ви таки не знаєте Зяму – такий може й удень переночувати!
Сидячи на задньому сидінні таксі, монашка зауважила, що водій поглядає на неї.
— Не хочу вас образити, — сказав він, — але я завжди мріяв поцілуватися з монашкою.
— Ну гаразд, — відповіла вона. — Але тільки, якщо ви — католик і не одружений.
Водій сказав, що так воно і є, і тоді монашка поцілувала його в губи довгим і пристрасним поцілунком. Чоловік прийшов в екстаз, але потім заплакав.
— У чому справа? — запитала монашка.
— Вибачте мене сестро, але я згрішив. Я збрехав Вам: я — одружений, і я — єврей.
— Та нічого страшного! Мене звуть Валєра, і я їду на маскарад...
— Йося, ти шо так довго виносив сміття?
— Циля! Я таки його продав.
Два одесити пішли в гості. Підходять до дверей. Один стукає ногою.
— Сьомо, але чому ти стукаєш ногою?
— Хай думають, що у нас руки зайняті подарунками!
— Рабинович, з твоєю Сарою спить вся Одеса, та щоб до неї потрапити, потрібно займати чергу, кинь її, навіщо потрібна тобі така дружина!
— Ти розумієш, якщо я кину її, то мені теж потрібно буде займати чергу.
Сидить чоловік вдома... Дзвінок у двері. Відкриває — на порозі єврей стоїть:
— Вибачте, це не ви витягли вчога з ополонки євгейського хлопчика?
— Ну я.
— А шапочка, вибачте, де?
— Фімо, що ти будеш на вечерю?
— Поклади мені ось цей шматочок білої риби.
— Але ж це сало?!
— Саро, а я що, запитую, як зветься ця риба?
— Ізю, в чому різниця між санкціями й антисанкціями?
— Пояснюю, Сьомо: санкції — це коли тебе хтось обісцяв; антисанкції — це коли ти сам собі пісяєш у калоші.