Відправили на роботи за територією військової частини чотирьох бійців і прапорщика.

Після закінчення робіт прапор вишикував бійців і рахує:

— Один, два, три, чотири. Так. А нас було п’ятеро. Де п’ятий? Шукаємо п’ятого. Розійдись!

Минає десять хвилин. Знову шикування, та ж історія, знову команда "Розійдись! Шукаємо п’ятого".

Після третього шикування один боєць каже:

—Товаришу прапорщик, нумо я порахую, а ви ставайте до лави.

Рахує:

— Один, два, три, чотири, і, показуючи на себе — п’ять!

Прапор підходить до цього бійця, відважує йому запотиличника й каже:

— То це ми тебе, почваро, півгодини шукали?!

— Правда завжди собі дорогу знайде.

— З нашими-то дорогами?

Відмічено: якщо машину заправляє чоловік — він в більшості випадків перед витягуванням шланга з бака струшує пістолет...

Чоловік у метро пильно дивиться на жінку. Та виявилась небоязкою й каже:

— Чоловіче, що ви на мене так дивитесь? Годі вже, ви ж мене роздягаєте своїм поглядом!

— Ні, що ви! Ви вже одягаєтесь, а я палю на балконі.

— Вінні, а Вінні! От кажуть — собачий холод, собачий холод... А є таке поняття, як свинячий холод?

— Так, П'ятачок, таке поняття є, тільки воно називається "холодець".

Зіграли в українському селі весілля. Петра з дружиною поклали на піч, всі родичі по хаті хто де вклався. Раптом серед ночі голос малого Івасика.

— Дядьку Петре, а дайте і мені вареник!

(Дядько, захекано) — Та який вареник???

— Ну дядьку Петре, ну дайте і мені вареник!!!

— Та нема в мене, де я тобі його серед ночі знайду???

— Ну а чим ви тоді так голосно чвакаєте?

У магазині:

— Червона риба є?

— Так. Кілька в томаті...

— Ти зможеш відрізнити чорно-білу фотографію від кольорової?

— Звичайно.

— На фотку. Відрізняй.

— Ого! Зебра на снігу.

— Тату!

— Що?

— Наш кіт в тапки накакав!

— Що? Ах ти скотино! Вб'ю заразу!

— Та не в твої! В бабині!

— А, ну то дай йому сметанки!

Донечко, принеси п'ять тарілок!

— А навіщо стільки?

— Мені потрібно з татком поговорити.