Всі теми

Лікарня. Коридор. Чоловік ходить туди й назад, місця собі не знаходить.

Виходить лікар:

— Це ваша жінка потрапила в автокатастрофу?

— Т-так...

— Тоді я маю для вас дві новини: добру й погану.

— Л-лікарю, почніть із поганої.

— Ваша жінка залишилась інвалідом, ніколи не ходитиме й навіть не зможе контролювати функції свого організму. Вам доведеться годувати її з ложечки, прибирати за нею, всі гроші, які ви заробите, підуть їй на ліки.

— І яка ж після цього може бути добра новина?

— Я жартую, ваша жінка померла.

Викликали батьків Вовочки до школи. Директриса піднімає його й каже:

— Ну, давай, розповідай, що ти вчора робив у поході?

Вовочка:

— Я зразу хочу всіх попередити, що не слід судити про людей у міру своєї зіпсованості.

Директриса:

— Вово! Розповідай всім, що ти виробляв у поході!

Вовочка:

— Гаразд. Я захоплювався гармонією людини з природою, розмірковував про основи світобудови, про чистоту помислів кожного індивідуума, який вирвався з обіймів кам’яних джунглів...

Марія Іванівна:

— Вовочко, припини блазнювати! Ти роздивлявся на голих сільських дівчат, які купалися в ставку!

Вовочка:

— Ну ось, я ж казав...

Товаришу поліцейський! Моя дружина вийшла з будинку прогулятися позавчора і досі не повернулася.

— Опишіть її, як була одягнена?

— Ну... жінка... ну, в сукні... Так, з нею була собака!

— Яка собака?

— Померанський шпіц, 26 см в холці, окрас рудий. Очі кругленькі, маленькі, темненькі. Вушка, як у кішечки, гостренькі. Грудка біла, а на спинці є чорна смужка шерсті. Нашийник шкіряний, коричневий.