Бабуся питає онука:

— Що тобі снилось?

Внук:

— Я літав уві сні!!

Бабуся:

— А чого такий неприємний запах в ліжку?

Внук:

— А мене хотіли ракетою збити!

— Доню, цей хлопець сирота, до того ж кульгає. Не виходь з нього заміж.

— А мені не потрібен красень.

— Я не про то, пожалій хлопця, йому і так дісталось від життя.

Дружина приїжджає після довгої відсутності, заходить в кімнату і відразу запитує:

— Дорогий, ти ялинку виніс?

— Виніс, люба, ще тиждень тому, а що?

— Що що! Іди за новою, через три дні Новий рік!

Він боязко заглянув у виріз її плаття. На ній були блакитні босоніжки!

Вовочка говорить батьку:

— Тату, ти ж обіцяв сходити в зоопарк.

— Батько обіцяв — батько сходив!

— Я дуже люблю свою роботу.

— Але ти ж не маєш роботи!

— От саме за це я її й люблю.

Б’ється колобок з ведмедем. Ведмідь і каже:

— Нижче пояса не можна.

Колобок відповідає:

— По голові теж!

Вас засмучує, що ваша дитина цілий день сидить перед комп’ютером?

Вас непокоїть руйнівний вплив оточення на дитину?

Вас хвилює майбутнє вашої дитини?

Новопасіт! І відчепіться від дитини!

Берімор, увесь пошарпаний, зі сколошканим волоссям, вбігає до кабінету сера Генрі так, що ледь не зриває з петель двері, й надривним криком оголошує:

— Сер! Темза вийшла з берегів! Усі околиці затоплені. За три хвилини вода буде тут. Рятуйтесь, сер!

Сер Генрі дивиться на слугу нищівним поглядом і суворо промовляє:

— Беріморе! Що це за вигляд?! І взагалі, як це ви дозволяєте собі вдиратися до кабінету й кричати тут?! Вийдіть, приведіть себе до ладу, й скажіть усе це так, як і належить робити слузі англійського лорда.

— Гаразд, сер.

За три хвилини двері того ж кабінету тихо відчиняються, входить охайний і чистий Берімор і оголошує:

— Темза, сер!

Руссо турісто з гідом гуляє по Львову.

— Ой, какоє у вас тут всьо малєнькоє, узкоє, павєрнуцца нєгдє... Вот ето зданіє, напрімєр, било би в Масквє вдєсітєро больше.

— Звичайно, пане. Це ж божевільня...