— Ми тут вчора на шашлики їздили, але грошей на м'ясо не було... тому взяли лише горілку.

— І взагалі, Сьома, у мене голова болить, напевно мігрень.

— Люся, не сміши мене! Мігрень — це хвороба аристократів, а в тебе елементарний ранковий бодун!

– Тату! У цьому навчальному році я вам зекономив багато грошей!

– Який у мене розумний син! Як же ти це зробив?

– Не будете мені купувати нових книжок. Я залишився на другий рік у цьому ж класі.

– Сину, коли ж ти двійку виправиш?

– Та ніяк учитель журналу в класі не залишає... От тільки залишить – так і виправлю.

— Чому ж ти, Петре, не вивчив урок?

— Підручника не було.

— А де ж твій підручник?

— Батько привезли на зиму сіно й привалили...

— Та коли ж ти все-таки підготуєш урок?

— Коли корова сіно з'їсть.

— А тепер спробуйте розв'язати задачу — запропронував учитель, коли пояснив урок.

Не минуло й двох хвилин, як один із учнів:

— Я вже!

— Що, вже розв'язав?

— Та ні, спробував...

Починається демонстрація нового комп'ютера, керованого голосом. Винахідник просить зал дотримуватись тиші. Тільки-но він відкриває рот, із залу крик:

— FОRМАТ С: !!! ЕNТЕR!!! ЕNТЕR!!!

Я знала що алкоголь може скоротити квітково-цукерковий період після знайомства. Просто розраховувала, що це буде трохи довше, ніж 20 хвилин...

Чоловік повернувся з відрядження. Дружина:

— Ну як?

— Люба, ти в мене краща за всіх! А ти як?

— Не один ти так думаєш!

— Я завжди кладу в кишеню записку з адресою, щоб у разі сп'яніння мене могли доставити додому.

— І що ви там пишете?

— Париж, бульвар Монмартр...

— Але ви ж живете в Бердичеві!

— Живу в Бердичеві. Але кілька разів відвозили-таки до Парижа.