Всі теми

Суддя, який розглядав питання про розлучення, питає жінку:

— Якщо ваш чоловік не називатиме більше вас старою коровою, ви будете жити з ним і надалі?

— Так.

Суддя – до чоловіка:

— Ви не будете більше називати дружину коровою?

— Ні.

— Справу закрито, – каже суддя.

Чоловік – дружині:

— Йдімо додому, а то як вріжу поміж роги!

— Ти уявляєш собі, Яшо, зайшов учора до своєї коханки в гості. Щойно ми зготувалися під ковдру, приходить її чоловік... Ну, мені Розочка й каже: "Жоро, беріть мерщій оцю праску й прасуйте оцю білизну". І я таки дві години прасував ту білизну.

Тут його друг починає широко усміхатися:

— Жоро, ти часом був не на Дерибасовській, кут Ришельєвської? 29, квартира 6?

— Так.

— Таки це я позавчора там усю білизну переправ.

Приходжу вчора додому, чоловік сидить на дивані, узявшись руками за голову, і в очах такий розпач... Мені аж на душі похололо. Відразу думки лізуть у голову: зрадив? Дідусь помер? Обікрали? Підхожу до нього, сама ледь дихаю, запитую, що, рідний, трапилось? Він кладе голову мені на плече й бурмоче присмертним голосом: "Мене на танках зламали й облікову віджали". Танки! Та мені все життя перед очима промайнуло!