Довіра до підлеглих починається там, де закінчуються можливості слідкуючого обладнання

Хлопець — дівчині:

— У мене до вас таке почуття, що не передати словами!

— То передайте грошима.

У барі за столиком сидять двоє сильно підігрітих мужиків. Один запитує:

— Слухай, а ти де живеш?

— На вулиці Шевченка.

— Ух ти, і я теж там живу! А в якому домі?

— 28.

— Нічого собі! І я в цьому домі живу. А квартира у тебя яка?

— 41.

— Ні, зачекай — це я живу в квартирі 41!

— Чого? В цій квартирі живу я, зрозумів?!!

Тут між ними зав'язується бійка.

Побачивши це, бармен говорить напарнику:

— Ці брати такі дотепні, коли п'яні...

Розмовляють друзі:

— Взагалі, мужики, знаєте, що мені дівчата говорять?

— Ні!

— А звідки ви знаєте?

Розмовляють два чоловіки:

— В мене ну просто серце кров'ю обливається, як бачу цих заспиртованних тварин!

— Та що ти, там же всього три жаби..

— Саме так — три жаби. А спирту — не менш ніж десять літрів!!

Стюардеса привітала пасажирів на борту, забула мікрофон в кабіні пілотів та роздає цукерки в салоні. В салоні чути розмову пілотів.

— Висоту набрали, включаю автопілот, а ти слідкуй за приборами. Я йду кави вип'ю, потім стюардесу кохатиму...

Стюардеса кидає тацю та бігом в кабіну. Один з пасажирів:

— Дочка не спіши, він ще каву не випив.

Дурнів на світі мало, але розставлені вони так грамотно, що зустрічаються на кожному кроці.

Поліцейський зупиняє машину:

— Товаришу водій, чому ваша пасажирка не прив'язана ременем?

— Так ти не бійся, мужик, це теща моя, вона сьогодні смирна!

Ого! — сказав гінеколог.

— Ого-го-го! — відповіло йому відлуння.

Дитячий крик з передпокою:

— Ма-ам! Ма-а-ма-а! Мам!

— Ну чого ти кричиш?! Я у вітальні. Йди сюди і скажи нормально, що тобі треба.

Дитя тьопає через всю квартиру, підходе до мами.

— Мам, я тут в какашки наступив. Де мені сандалік помити?