Два старі приятелі, успішні бізнесмени, випадково зустрілись на прийомі.

— Привіт, як справи?

— Та, якщо чесно, не дуже. Річ у тім, що моє підприємство згоріло до тла, і я от узяв відпустку, думаю поїхати до Франції за рахунок ста тисяч страховки.

— Ну, треба ж такий збіг! А моя фірма загинула під час повені, і я отримав майже мільйон страховки.

Після хвилинного мовчання перший нахилився до другого і запитав:

— Слухай, а як ти влаштував повінь?

— Привіт, Толяне! Де ти так засмаг?

— На нудистському пляжі.

— А чому кола білі навколо очей?

— Від бінокля.

Хлопець і дівчина після бурхливої ночі. Хлопець збирається йти і раптом біля виходу бачить фотокартку чоловіка.

— Люба, хто він?

— Давай не будемо про це.

— Я ж тебе так кохаю, довірся мені, я все зрозумію.

— Ну гаразд, це я в минулому...

— А я ось одружився нещодавно. Із жабкою. Так от, ударилась вона об землю і перетворилась на прекрасну царівну.

— Білявка?

— Ага.

— Гарна?

— Ага.

— Розумна?

— Та як сказати... Дуже вдарилась.

Дехто вважає, що у нього добре серце, хоча насправді у нього слабкі нерви.

Парадокс. Чим більше у вагоні метро бомжів, тим він вільніший.

Дитинство — це час, коли не думаєш матом.

За порадою дружини, вирушаючи на відпочинок, Петро Іванович заховав гроші в труси, чим спростував твердження "гроші не пахнуть".

Латинь можна вважати мертвою мовою ще й тому, що чим більше нею розмовляють лікарі, тим менше шансів у пацієнта залишитись живим.

Маршрутка, двоє чоловіків, кожному за 60.

— Щось нудно мовчки їхати. Може, поговоримо.

— І про що ми будемо розмовляти?

— Ну не знаю, може, про жінок?

— Хм... Ну і що нам із тобою про них говорити? Якби нам було років по 20, ми могли б поговорити про те, хто з ким переспав. А зараз нам про що розмовляти — хто яка дурепа?