Діалог в школі:

— Дівчинка, твої батьки не крадуть, випадково? — Ні, а що?

— Та ти вся якась, немов вони тебе прихопили десь в темноті!

— Холмс, ми, здається, докопалися до істини!

— Так, Ватсон, тепер спробуємо вибратися з ями.

Петька приходить до Анки.

— Анка, підемо в кіно.

— Та ні, Петько.

— Ну підемо...

— Та ні, погода сьогодні...

— Та нормальна погода, ну підемо, а?

— Та мені і одягнути нічого.

— Ну як же нічого (лізе до шафи). Ось у тебе тут червоне плаття, зелене, жовте, здоров був, Василю Івановичу, біле, в клітинку...

Приходить Вовочка додому і говорить:

— Тато я наступив тьоті на ногу в автобусі і вибачився, а вона за це дала мені цукерку.

— А ти?

— Наступив ще раз.

Дві жінки розмовляють:

— Уявляєш я своєму дурневі сотні разів говорю що не зраджувала ні коли. А він вперся рогами встінку і каже "НЕ ВІРЮ!".

Ідуть по вулиці хлопець із дівчиною. Їм назустріч йде представницького виду чоловік і вітається із хлопцем.

— Ти його знаєш?

— Так, працюємо разом.

— І ким він у вас?

— А, помічником у мене. Листи підписує, які я на пошту відношу.

У гостях, за столом.

— Скільки років ви мені дасте? — запитала одна кокетлива жінка свого сусіда.

— По кольору губ — сімнадцять. По вигину брів — шістнадцять. По кольору обличчя — двадцять. Разом — п'ятдесят три.

— Чому в Алладіна джин з'являється з лампи, а наш Хоттабич з пляшки?

— А ти б на його місці що вибрав — горілку чи гас?

— Любий! Подаруй мені те, що за 4 секунди розганяється від 0 до 100.

— Ваги?

Я помітив, якщо виставити середній палець і крізь нього дивитися на мінуси навколишнього життя — то виходять плюси!