— Абраме, я вже таки голову собі зламала! У Рабиновичів весілля, а в Шліберманів похорони. Й усе в один день. Таки шо ми вибираємо?

— Похорони.

— Чому?

— Усе те ж саме, тільки без подарунків.

Син генерала грає у солдатики:

— Тату, дивися, я тут правий фланг вишукував, а тут лівий...

— Правильно, молодець! А ось це напевно резерв причаївся?

— Ні, це мені солдатики дачу будують...

Прикмета.

Якщо ви їхали в машині і вас дуже сильно трусонуло — вийдіть з неї і погляньте на бампери. Якщо погнувся передній — значить, до втрати грошей... Якщо погнувся задній — значить, до прибутку!

— Лікарю, здається ми його втратили...

— Ой, що ж тепер буде?

— Нічого, нічого, Зараз електрики світло полагодять, і знайдемо... Далеко він піти не повинен... Куди ж він у темряві піде... Під наркозом... Та й нирка його ось у мене тут залишилася.

Сидить дуже сумний чоловік в ресторані, голову руками підпирає, ледь не плаче. Перед ним стоїть наповнена чарка. Проходить повз нахаба, бачачи, що чоловік про щось задумався, швидко бере і випиває чарку. Мужик повільно піднімає голову і каже:

— Що за життя... Квартиру пограбували, дача згоріла, дружина пішла, коханка кинула... А тепер ще й якийсь гад мою отруту випив.

Іноді для того, щоб розсмішити, досить сказати правду.

Керівник пожежної охорони перевальцем, з руками в кишенях, заходить у кімнату, де зазвичай, чекаючи на виклик, сидить бригада, й спокійно так каже:

— Мужики, нумо збиратись потрохи, горить офіс податкової адміністрації...

Я люблю чоловіків, які дотримують своє слово.

Сказав: "Зателефоную" — зателефонував...

Сказав: "Приїду!" — приїхав...

Сказав: "Жити без тебе не можу!" — пішов і здох.

— Будеш булочку?

— Дякую, трохи пізніше. Ми ж розмовляємо. Я не можу їсти й говорити водночас.

— Я знаю. Будеш булочку?

Чим коротша спідниця — тим більше недоліків вона приховує