Всі теми
— Скажіть, а пряники у вас свіжі?
— Ні, старі та не смачні.
— А печиво?
— Візміть краще пряники.
— Я тут ледь не заблудив, поки шукав тебе.
— Може, заблукав?
— Може.
Дружина — чоловікові:
— Ти схожий на літеру Q.
— Це ще як?!
— Великий нуль із маленьким хвостиком!
Українська село, ніч.
Мужик під вікном хати (пошепки):
— Микола!
Звідти (здавлений шепіт):
— Чого?
— Виходь!
— Навіщо?
— Я тут горілки припас, галушки посмажив, грибочки, огірочки, вип'ємо!
— От дітько! Не можу, бляха-муха! Трахаюсь я...
Тележурналісти будь-яку дурницю, сказану скоромовкою з істеричним придихом, видають за важливу новину.
Грається хлопчик у пісочниці. Раптом з вікна, з 12-поверхового будинку навпроти, вилітає чоловік і падає у пісочницю. Пилюка стовпом.
Хлопчик в шоці.
Чоловік, встає і каже:
— Так, хлопчик! Зараз із цього ж вікна будуть вилітати мужики — а ти їх будеш рахувати... Зрозумів?
— З-з-зрозумів...
Через п'ять хвилин з того ж вікна вилітає мужик і падає у пісочницю. Пилюка стовпом.
Хлопчик:
— Раз!
Мужик встає і:
— Стривай хлопчик, не рахуй — це знову я...
— Любий, от я іноді занудьгую за тобою, й відчуваю — зараз зателефонує, й точно — телефонуєш. А з тобою таке буває?
— Авжеж, буває! От, наприклад, тягнемо с напарником шафу, що важить під сто кілограмів, на третій поверх. Відчуваю — зараз зателефонує. Й точно — телефонуєш!
Стоять дід з бабкою в городі. Дід:
— Я, бабо, скопаю город за сім днів.
— А я за шість.
— Ну копай...
Дружина заходить до ванної кімнати і бачить: на вагах стоїть чоловік і втягує живіт.
– Думаєш, це допоможе? – єхидно запитує вона.
– Звичайно! Як я інакше побачу цифри?
Українське село на Чернігівщині. Темна ніч. Сидять Микола з Марусею на лавці мовчки.
Маруся:
— Микола, ну я пішла?
— Сиди!
Сидять ще годину.
Маруся:
— Микола, ну я піду?
— Сиди!
Сидять ще дві години мовчки.
Маруся:
— Миколо, я пішла!
Встає і йде. Микола сидить сам:
— Ет... не дала!