Заступник міністра приїздить із інспекцією в тюрму й бачить: ворота відчинені, охорони немає, камери настіж, при цьому всі засуджені присутні!

Приголомшений побаченим, він викликає директора тюрми й каже:

— Послухайте, з інших тюрем ув’язнені тікають попри кайдани, ґрати, зачинені двері, попри наявність собак і охоронців! Що ви зробили?!

— Провів їм інтернет...

— Нервові клітини не відновлюються.

— Немає в мене нервових клітин. Дві колишні дружини всі вигризли.

— Андрійку, — каже сусідка, — ви вчора так гарно всі танцювали.

— Ми не танцювали, то дідусь перекинув вулик.

— Леве, я в захваті від ваших почуттів! Ви із Софою разом живете вже 30 років і попри те, гуляючи містом, завжди тримаєтесь за руки!

— Семене, якщо я її відпущу, вона обов'язково щось купить.

— Вітаю!

— Здрастуйте лікарю!

— Ну що ж, почнемо. Палите?

— Не зовсім...

— Не зовсім? Як це?

— Ну я пасивний курець... Інші курять, а я дихаю...

— А, розумію. Так, далі... Сексом займаєтеся?

— Не зовсім...

— Пішла ти!

— Сам пішов!

— Пішли разом?

— Пішли.

На плацу шикування. Командир:

— Так, зараз перед вами з'явиться перевіряючий зі штабу. Можете задавати йому будь-які питання. Старшина!

— Я!

— Потім зберете у всіх протигази.

Даішник зупиняє машину. Водій відкриває вікно і каже:

— Добрий день, ось документи.

З заднього сидіння лунає голос:

— Тату, а де козел???

— Одного разу Господь запитав мене, чого я хочу більше: доброї пам’яті чи великого члена?

— І що ж ти вибрав?

— Я не пам’ятаю.

— Ну-ну, не плач, заспокойся... Як це ніхто тебе не любить? А комарі кого кусають в першу чергу?