Йде якось чоловік по вулиці, раптом бачить, у калюжі жінка сидить:

— Чого ж це ви в калюжі сидите?

— А може я Снігуронька?! А може я розтанула?!

Як не працюй — завжди знайдеться той, хто працює менше, а заробляє більше.

По вулиці йде кум з рушницею і зустрічає кума. Той його запитує:

— Куди ти йдеш?

— До тещі на день народження. Дарунок їй купив: сережки.

— А рушниця навіщо?

— Дірочки у вухах зробити.

Дружба — це коли приходиш із запізненням на півгодини, знаючи, що на тебе ніхто не образиться, і бачиш, що нікого ще й немає...

— Ти занадто молода, щоби мати серйозні стосунки.

— Але тату, коли зустрілися Ромео і Джульєтта, їм було 16 та 13 років.

— Їхній роман тривав три дні, а в результаті загинули п’ятеро людей.

Умираючий дід шепоче онукові:

– Я закопав скарб!

– Де, дідусю?

– У землі.

– Точніше, дідусю, точніше!

– Земля – це третя планета від Сонця...

Розмова двох приятелів:

— Ну що, подивився касету з мого весілля?

— Та ти мені порнографію якусь дав!

— Так тобі потрібно було на початок відмотати... там РАГС, ресторан, поцілунки...

— Ой, пане, навіть не знаю, як я могла би вам віддячити!

— Знаєте, знаєте...

Йде нувориш по набережній, сумний-сумний, життя не вдалося, п'є з горя бургундське з горла... Підходить до нього старушенція:

— Синку, ти коли вип'єш, пляшечку не викидай... , лиши її мені...

— Та ти шо, бабуля, це ж бургундське, 1812 року, такі у нас не приймають!

— Не біда, синку. Буду у Франції — здам.

— Знаєш, Миколо, у нас в офісі злодії! Розумієш, щовечора я ставлю горілку в сервант, а вона зникає, ставлю — зникає, ставлю — зникає...

— Слухай, Іване, в нас в офісі немає серванта.

— Як це немає??? От, заходиш і відразу ліворуч — скляні дверцята...

— Іване!!! Це вікно!!!