Чоловік запитує у молодої дружини:

— Не розумію, дорога, чи то біфштекс твердий, то чи ніж тупий?

— Дорогий, це не біфштекс — це пудинг.

Наркоман заходить в церкву і починає гасити свічки. Батюшка не витримав і каже йому:

— Слухай, ти що робиш, тут же церква!

— Іди звідси, не бачиш — у мене день народження.

Головлікар психіатричної лікарні знайомить з роботою нового співробітника. Він відчиняє двері в одну з палат і повідомляє:

— А ось тут у нас лежать самі автолюбителі.

— А чому тут нікого немає? — дивується новак.

— Вони всі лежать під ліжками — ремонтують.

Мама — сину:

— Коли ти збираєшся робити уроки?

— Після кіно.

— Після кіно — пізно.

— Учитися, мамо, ніколи не пізно!

Знімають історичний фільм. Невдоволений режисер кричить на акторів:

— Петренко! Ну хто так грає султана?! Ти ж володар імперії. Здери з неї одяг, візьми її!

— Курочкіна, *б тваю мать! Ну хто так грає наложницю?! Ти лежиш як колода, а маєш рухатись і стогнати, рухатись і стогнати!

Асистентка — режисеру:

— Вікторе Івановичу, а в Сидорченка штани настовбурчені!

Режисер:

— Та ну тебе з твоїм Сидорч... Що?! Сидорченко! Си-дор-чен-ко! Ну хто так грає євнуха?!

Дружина затягнула чоловіка до магазину парфумів. Підходить продавець-консультант:

— Я можу вам чимось допомогти?

Чоловік:

— Можете. Виженіть нас звідси, будь ласка!

Один уролог каже другому:

— Щойно повернувся з подорожі по Європі. Бачив у Брюсселі "хлопчика, який пісяє". Не справив він на мене враження. Обличчя якесь хворобливе, струмінь слабенький...

— А що ти хотів? Стільки років стоїть голий просто неба. Хронічний простатит!

Ідуть дві блондинки по вулиці, одна помічає люстерко на тротуарі і заглядає:

— О! дивись якась дуже знайома жінка!

Інша піднімає люстерко і дивиться:

— Тьху! Та це ж я!

Одеса. РАГС. Шлюбна церемонія.

— Чи згодні ви, Доро Абрамівно, взяти Соломона Мойсейовича в чоловіки?

— Ні, я тут у фаті й весільній сукні просто так до вас прийшла постояти.

Сидять на концерті камерної музики бабуся з онукою. Грає віолончеліст. Внучка запитує бабусю:

– Бабусю, а коли дядько розпиляє свою коробку, ми підемо додому?