Навіть якщо ви знаєте 15 іноземних мов, московська мова вам однаково потрібна, адже різне може трапитись: упадете чи щось важке на ногу зроните.

До жінки прийшов коханець. Жінка:

— Не переживай, мій в іншій кімнаті в інтернеті сидить.

— А інтернет безлімітний?

— Так.

— А швидкісний?

— Так.

— А ще один комп'ютер є?

У паризькому супермаркеті покупець звертається до продавщиці:

— Мадемуазель, зважте мені, будь ласка, он того банана...

Дівчина зважує, загортає й, отримавши гроші, чує:

— Дякую, мадам!

— Перепрошую, месьє, але ж ви щойно казали "мадемуазель"?

— Так, але я побачив, як ви його взяли...

Дитині подарували іграшковий набір лікаря! У кота почалося нове життя з важковиліковними хворобами.

— А от скажи чесно, ти уві сні хропеш?

— Поняття не маю, наче ні. Від власного хропіння принаймні ще жодного разу не прокидався.

— Ну, так у дружини запитай.

— А дружина і поготів не знає. У неї дивна звичка після заміжжя виникла: як спати лягає — беруші вставляє.

Зустрічаються два менеджери.

— Що з тобою? — запитує один. — Якась трагедія?

— Справжня трагедія: дружина щойно знайшла мені нову секретарку.

— Блондинку чи шатенку?

— Лису!!!

Один чоловік хотів допомогти своїй дружині, в якої, на його підозру, були проблеми зі слухом.

Якось увечері він став у неї за спиною на протилежному кінці кімнати і пошепки сказав:

— Ти мене чуєш?

Відповіді не було, тому він наблизився до жінки й повторив:

— А тепер чуєш?

Результат той же. Он підійшов іще ближче й спитав:

— Ти мене чуєш?

Так і не почувши відповідь, він, нарешті, повторив своє питання, стоячи просто за спиною в неї.

Вона повернулась до нього й сказала:

— Вчетверте тобі кажу: так!

— Скільки вам років, якщо не секрет? — питає чоловік у дами, з якою щойно познайомився.

— Рівно стільки, як розмір моїх туфель — тридцять п’ять.

— О! І не тиснуть вам ваші туфельки?

Мій товариш будує дім. Одного дня відвідую його і оглядаю кімнати.

— А чому це у тебе всі кімнати круглі? — запитую.

— Знаєш, тут якось теща цікавилась чи не знайдеться і для неї куточок...

Спекотного дня ковбой в’їжджає до містечка.

Зістрибнувши з коня, він підходить до нього із заду, піднімає хвоста й цілує дупу. Старий, що вештався біля розташованого поруч магазинчика, спостерігає за цією незвичною сценою:

— Навіщо ти це зробив? — запитує він.

— Губи потріскались, — відповідає ковбой.

— І що, допомагає?

— Ні, але це відбиває бажання їх постійно облизувати.