Дитячий літній табір. Вечірній відбій. Діти з телефонами.

Хтось слухає музику, хтось шле есемески. Вожатий:

— Усі здали мені телефони!

Вранці крик вожатого:

— Га-а-ади-и-и! ...

Виявилося, кожна дитина перед тим, як здати мобільний,

наставила на ньому будильник — на 1: 00, 1: 15, 1: 30... і так до самого ранку...

Чоловік жінці:

— Уявляєш, подивився недавно щоденник нашої доньки і ледь свідомість не втратив!

— Що, багато "двійок" нахватала?

— Та ні, виявляється, вона вже в четвертому класі!

Лунає дзвінок в квартирі.

— Алло?

— Добридень, а у вас вдома хтось є?

— Є, а що?

— Та так, соціологічне опитування...

Бабці на весіллях часто говорили мені "ти наступна". Вони перестали так казати після того, як я почала їм говорити те ж саме на похоронах.

— Я не можу заснути.

— Порахуй овець.

— Галя, Катя, Марина...

— У мене дружина страждає від алкоголізму.

— Шо, п'є?

— Ні. Я п'ю. А вона страждає.

Маленький хлопчик розбив вазу, і усвідомивши, що йому все одно влетить, продав телевізор, напився та викликав повій.

— Лікарю, щось у мене в боку болить...

— Це в вас печінка.

— Невже? А дружина мені казала, що я її давно пропив.

— Та хіба ж цим жінкам можна вірити! Там ще на декілька пляшок залишилося.

— А ще онучка, Жучка, кішка й мишка... До речі, ніколи не розуміла, чому в цій казці ім’я було тільки в собаки.

— Мабуть, собаку жіночої статі політкоректно замінили...

В маршрутці:

— Передайте водію на квиток!

Білявка:

— Так він же безплатно.