Коли вона готує для мене, я люблю підходити до неї ззаду, обіймати і шепотіти: "Давай краще замовимо піцу, поки ми ще живі".

В супермаркеті.

— З вас 100 грн.

— Як сто? Там ж написано 50 грн?

— Так, написано, але насправді це коштує 100 грн.

— Ну добре, ось

— Вибачте, але ви мені дали тільки 50 грн.

— Так, там написано 50, але насправді це 100 гривень

— Ти заєць із Плейбою?

— Так!

— А чому вуха висять?

— Зморився...

— Куди біжиш?

— У міністерство, порядок там наводити.

— О, а як ти туди пробилася?!

— Та влаштувалась працювати прибиральницею.

— Ти що, образилась?

— Ні, я за сокирою.

У дитячому садку заняття з малювання.

Вихователька підходить до дівчинки, яка із захватом щось малює:

— Що це ти малюєш?

— Бога.

— Але ніхто не знає, як він виглядає!

— Зараз дізнаються! ..

Вийшла я на кухню, дивлюся — моя мама з моїм чоловіком сидить. Чоловік плаче! А моя мама йому: "Терпи, синку! Я її 22 роки терпіла, то я сама була, а ти не сам, синку — теща з тобою! Разом може ще років двадцять витримаємо!"

До психотерапевта приходить літній сивий чоловік із бородою, зодягнений у білу мантію. Лікар каже:

— Мушу вас попередити: якщо ви хочете, аби наша робота дала позитивний наслідок, ви маєте розказати мені геть усе і з самісінького початку.

— З великим задоволенням! — каже літній чоловік. — Отже, спочатку я створив Землю...

Невідомий обробив гроші отрутою і пожертвував їх дитячому будинку.

Померло двадцять депутатів, три міністра і мер.

Корисне і приємне. Що може бути краще? Лише абсолютно даремне і приємне.