Всі теми
Чоловік повертається додому о другійі годині ночі геть п'яний.
— Я тобі скільки разів говорила, — накинулася на нього дружина, — щоб ти не пив більше двох кухлів пива, а додому повертався не пізніше десяти годин?
— Ти й правда так говорила? Значить, я знову все переплутав...
Китайський лікар не міг знайти роботу в американських лікарнях, тому вирішив відкрити свою невеличку приватну клініку.
При вході він прилаштував рекламний плакат із надписом: "Лікування за 20$: ми повернемо вам 100$, якщо хвороба не зникне".
Американський юрист вирішив, що це непогана можливість заробити 100 доларів, і зайшов у клініку. Юрист:
— Я не відчуваю смаку.
— Сестро, принесіть ліки з коробки №22 і капніть 3 краплі в рот пацієнту.
— Тьху! Це ж керосин!
— Вітаю, ваше відчуття смаку повернулось. З вас 20 доларів.
Роздратований юрист розплатився, але повернувся за два дні, щоби отримати свої гроші знову.
— Я втратив пам’ять. Нічого не можу згадати.
— Сестро, принесіть ліки з коробки №22 і капніть 3 краплі в рот пацієнту.
— (невдоволено) Це ж керосин. Ви вже давали його мені, коли я приходив минулого разу.
— Вітаю, ваша пам’ять повернулась. З вас 20 доларів.
Розлючений юрист віддав лікарю гроші, але знову повернувся за тиждень, щоби спробувати отримати 100 доларів.
— Я геть зіпсував собі зір. Майже нічого не бачу.
— На жаль, я не маю ліків від цієї хвороби. Ось, візьміть ваші 100 доларів.
— (втупившись у банкноту) Але ж це 20 доларів, а не 100!
— Вітаю, ваш зір покращився. З вас 20 доларів.
Турист звертається до гіда в маленькому іспанському містечку:
— Що це? Всі мешканці так радіють, навколо сміх, усі обіймаються, вітають один одного, феєрверк, танці й це чудове іспанське вино! Як шкода, якесь свято, а я від’їжджаю! Може залишитись на пару днів?
— Ні-ні-ні, дуже вас прошу, не хвилюйтесь, вони вас проводжають. Просто ви останній московський турист!
— Скільки ви важите?
— В окулярах 120.
— А без окулярів?
— А без них я ваги не бачу.
Солдат — солдатові:
— Генералам бігати не можна: у мирний час це викликає сміх, а у воєнний — паніку.
— Рабиновичу, — кричить Абрам, — я передумав і в Ізраїль не поїду, залишаюсь в Одесі.
— Ти що, божевільний?! Уже документи зібрали, гроші перерахували, квитки на теплохід купили! Чому ти не поїдеш?
— Там плюс 40 у затінку!
— Абраме, а ти не ходи в затінок!
Абрам і Сара повертаються з базару. Спекотно, купа покупок. Вирішили взяти таксі. Під’їздять до дому. Сара вилізає з пакетами з машини, Абрам розплачується.
Таксист:
— Із вас 46 гривень.
Абрам дає півсотні.
Таксист:
— Спасибі.
Абрам сидить, чекає. Таксист бачить, що Абрам не вилазить, й обертається:
— Перепрошую, але я не маю здачі!
— Хм, ну, нічого страшного... Саро, залізай назад!
Сара втискається назад у машину з купою пакунків.
Абрам — таксисту:
—... нічого страшного... Давай тоді ще два круги навколо дому.
Маленький хлопчик підходить до тата, який дивиться по телевізору чемпіонат з легкої атлетики, і питає:
– Тату, а навіщо ці дядьки біжать?
– А затім, що першому з них дадуть приз.
– А інші тоді навіщо біжать?
Чоловік пише листа в житловий відділ, що його не влаштовує квартира: навпроти жіноча лазня, йому все видко, й це заважає йому працювати.
Приїхала комісія, подивилась у вікно:
— Ви що? Звідси ж нічого не видко.
Чоловік відповідає:
— А ви на шафу залізьте!
Інспектор зупиняє жінку за перевищення швидкості.
Вона — заграючи:
— Я що, дуже швидко їхала?
— Ні, ви дуже повільно летіли!