Школярка приходить додому після дня народження.

Мати (грізно):

— Пила?

Дочка:

— Шампана склянського.

Дві повні жінки розмовляють у спортзалі:

— Мій чоловік наполягає, щоб я ходила сюди, тому що йому подобається спати з жінками зі стрункою фігурою.

— Так у чому ж проблема?

— Справа в тому, що він це робить, поки я стирчу в цьому ідіотському спортзалі!

Викладач пише формули на дошці, раптом йому в спину хтось із задніх рядів кидає сокиру. Викладач, висмикуючи сокиру зі спини й кидаючи її в підлогу:

— Ну я ж казав, кому нецікаво — не приходьте!

Подружжя обідає. Жінка майже нічого не їсть. Чоловік здивовано запитує:

— Люба, ти чому нічого не їси?

— Та ти що, хочеш, щоби я роз’їлася й стала схожа на жирну корову? Це ж буде жахливо!

— Та годі, дорога, їж. Повір мені: худа корова — це ще жахливіше.

Чоловік приходить додому добряче напідпитку.

— Чого так довго йшов? — питає дружина. — Дорога ж із роботи недовга.

— Недовга, — погоджується чоловік, — але яка ж вона широка!

На побаченні хлопець запитує дівчину:

— Ти, мабуть, малювати любиш?

— Так, а як ти дізнався?

— По бровах видно!

— Дамочко! Та що ж ви кричите, як недорізана?!

— Як вам не соромно таке казати?! А ще хірург!

На возі через ліс їдуть Василь та Оленка. Їдуть годину, їдуть дві, весь час мовчать. Раптом Василь стрепенувся, кашлянув, почухав голову і питає:

— Оленко, а як у вас картопля, вже зацвіла?

Слідує блискавична відповідь:

— Ну ти, Васю, як справжній Дон Жуан. Тільки два слова сказав, і я вже готова!

Заходить сумна черепаха в магазин, просить склянку води і йде з нею. Наступного дня історія повторюється. На третій день відбувається те ж саме. Продавець запитує:

— Черепахо, чому ти така сумна і навіщо тобі склянка води?

— Так нема коли пояснювати, у мене хата горить!

Прибігає якось кум до кума з пустими відрами та й каже:

— Швидко, куме, дайте води набрати.

— Та бери.

Через 5 хвилин прибігає знову:

— Куме, дайте води дуже треба.

— Ну бери.

Прибігає кум третій раз:

— Куме, дайте води, ну вже останній раз...

— Та бери, мені не жалко, але скажи для чого тобі?

— Та там теща впала в криницю по шию в воді...