Андрійко йде з мамою із дитсадка:

— А мені в садку сьогодні чомусь дали половину яблука...

— А іншим що, по цілому?

— Ні, усім по половині.

— Виходить, так треба.

— Як це треба, якщо я можу ціле з'їсти!

— Вибачте, але я видалив вам здоровий зуб. Доведеться тепер видалити ще і хворий.

— Нічого-нічого... Добре, що ви не окуліст!

Чоловік блукає пустелею три дні, потерпає від спраги, майже втратив усіляку надію. Раптом чує:

– Яах-ха! Яах-ха!

Підводить очі й спершу гадає, що це міраж: назустріч їде чукча на собачій упряжці. На подив нещасного сани зупиняються перед ним. Чоловік:

– Не знаю, як і чому ви тут, але слава богу! Я вже гадав, що не виберусь звідси живим. Я три дні блукаю пустелею.

Відсапуючись, чукча відповідає:

– Ну це ви, чоловіче, й скажете! Це ВИ заблукали?!

— Дідусю, а правда, що на зло треба відповідати добром?

— Так.

— Тоді дай мені грошей на морозиво — я розбив твої окуляри.

— Учора з такою класною дівчиною познайомився в театрі, взяв у неї номерок...

— І що?

— Забрав пальто і пішов!

Добре бути гусеницею: жереш-жереш, потім спиш-спиш, прокидаєшся — красуня!

Телефонують на біржу праці з будівельної контори:

— Нам потрібний маляр.

— Малярів немає, є гінеколог.

— Та нам взагалі маляр потрібний...

— Ну, він і малярем може, йому просто дуже грошей треба.

Узяли того гінеколога на роботу, а за день знову телефонують:

— Пришліть нам, будь ласка, ще двох гінекологів.

— А навіщо вам ще двоє?

— Та розумієте, ми вчора прийшли на об’єкт, а двері зачинені, то нам ваш гінеколог за дві години всю квартиру через замкову щілину шпалерами обклеїв.

— Чи можна загадати бажання, якщо сидиш між двома програмістами?

— Ага! Тільки глючити буде.

Заходить півень в бар. І бачить що кури на грилі крутяться. Тут він розсердився і говорить:

— От, в селі топтати немає кого, а вони тут голяка на каруселях катаються.

— Лікарю, порадьте щось. Мій чоловік так сильно застудився...

— Скажіть йому, нехай побільше п’є і відпочиває.

— Невже це допомагає? Тоді я дивуюсь, як він узагалі міг застудитися!