— Ну й лікарня! Коли я сюди прийшов, один лікар сказав, що у мене апендицит, другий — камені в нирках, третій — вада серця.

— І чим усе це закінчилось?

— Вони вирізали в мене гланди.

— Ого, який у вас здоровенний собака!

— Так, неодноразовий медаліст!

— Мабуть, напаскудить — пісочниці не вистачить?

— Васю, ти чому так часто куриш?

— Розумієш, Федю, я хвилююсь.

— А за що ж ти хвилюєшся?

— За здоров'я.

— Привіт, ти звідки телефонуєш? Номер щось невизначений.

— Із домофону, дурню. Відчини двері, пів години вже стою!

Приходить чоловік у поліцію. Скаржиться:

— Я острів купив. Вирішив друзям показати. Приїхали, а його немає.

— Ми тут хулігана затримали, він айсберги фарбував. Тепер зрозуміло, навіщо.

— Сьогодні суп із черепахи їв.

— Ну і як?

— Ну, не знаю... Із тарілки зручніше.

Живеш разом із дружиною — пити щодня не дають, живеш один — нема чим закушувати.

Мій кіт часто випаскудить по кутках, я його за це б'ю. І мені здається, він думає, що я його б'ю за те, що він мало паскудить.

Учора прийшли сусіди знизу. Подарували торт. За те, що я не заливав їх уже півроку.

Як відомо, театр починається з вішалки. Але, коли, виходячи з театру, ви не знаходите на вішалці свого пальта — тоді починається цирк.