— Я коли був у столиці, то кинув у фонтан монетку.

— Навіщо?

— Щоб потім повернутися.

— І що повернувся?

— Довелося. Грошей на зворотню дорогу не вистачило.

Одного разу Валєрчик впав з даху. Добре, що він впав головою прямо в подорожник — поки прокинувся, все вже зажило...

Як кажуть в Одесі, це дві великі різниці, ну або... три-чотири маленькі.

Зранку пішов на риболовлю, взяв цигарки сина. О 29: 72 зловив акулу.

Урок у першому класі. Вчителька:

— Осінь, опало листя, трава пригнулась до землі. Діти, кому найважче зараз ховатися?

Вовочка:

— Даішникам!

Якщо ваш працедавець до вас добре ставиться, значить він вам дуже недоплачує.

— Лікарю, ви кажете, що термін в мене 23 тижні. Ви впевнені?

— Так, я впевнений.

— Точно 23, а не 24?

— Ніяких сумнівів, 23 тижні.

— Боже... Я не за того заміж вийшла!

— Підсудний, ваша дружина стверджує, що ви тримаєте її в постійному страхові!

— Але, Ваша честь...

Суддя (пошепки): — Скажіть, як чоловік чоловікові: як ви цього досягли?

У коридорі лікарні сидить жінка з хлопчиком, який наминає морозиво.

Лікар, що проходить мимо, не залишається байдужим:

— Хлопчик, не їж так багато холодного морозива. Пукнеш — ноги відморозиш!

Кожен чоловік має цінувати ці чарівні й щасливі моменти тиші й спокою, доки ця ненормальна, що спить поруч, іще не прокинулась.