Увага! Загубився син начальника Київської податкової інспекції — хлопчик 12-ти років, особливі прикмети – підполковник.

— Мамо, будь ласка, принеси води!

— Встань і візьми!

— Мамо, принеси води!

— Будеш нити — візьму ремінь!

— Підеш за ременем — водички прихопи!

Приходить до магазину покупець:

— Мило маєте?

— Є.

— А можна купити половинку?

— ?! ...

— Ну, будь-ласка.

—...

— А можна чверть?

—...

Ну, гаразд. Спакували. Покупець заглядає до пакету:

— А чому ви поклали презервативи? Я ж не просив!

— Це подарунок від фірми. Ми зацікавлені, щоби такі покупці не розмножувались.

— Привіт, моя жінка на 18-тому тижні.

— А моя на 12-тому. А ти кого більше хочеш: хлопчика чи дівчинку?

— Хлопчика.

— Чому?

— Вертоліт хочу радіокерований.

Водій даішнику:

— А хіба тут немає лівого повороту?

— Є, але він платний.

Йдуть дві миші з дискотеки. Одна говорить іншій:

— Я сьогодні з таким незвичайним мишеням познайомилася — весь в шкірі!

— Так це ж летюча миша!

— Невже?! А казав що льотчик...

На Привозі.

— А що ви думаєте про останні заяви Кремля?

— Що частіше москалі погрожують ядерною зброєю, то швидше розумієш, що з закускою в них таки проблема.

Літо, сонце, спека... Мужик йде з лазні з каністрою пива. Смакує, як удома поп'є холодного пивка... На дорозі лежить пляшка, яку мужик штовхає, і та розбивається об камінь. Як водиться — джин, бажання.

Мужик замовляє:

— Хочу, щоб у каністрі пиво ніколи не закінчувалося.

Джин почаклував і зник. А мужик дотепер намагається каністру відкрити.

Сидить чоловік на дачі. Добре! Дивитися — на дереві яблуко висить. Гарне!

Зірвав, сів на лавку. А навколо — така краса! Дай но, думає — з’їм яблучко...

Аж раптом земля як задвигтить — гуркіт, шум, пил. Розвергається земля, з розламу вилазить величезна Дупа, ковтає яблуко й ховається під землю.

І тиша...

Пил сідає, чоловік зі збентеженим острахом каже:

— Що це було? ...

Тут знову — земля, шум, пил, гуркіт — вилазить Дупа й каже чоловікові:

— Антонівка.

— Коли мій Сьома грає на скрипці, я завжди плачу.

— Аналогічна історія. Щоправда, мій Боря грає на біржі, але також — самі сльози.