Чоловіки поділяються на козлів і баранів.

Барани — це чоловіки, що зле розуміються на жіночій психології.

А козли — це ті, що розуміються надто добре.

Все ж існує шлюб, який може зробити чоловіка щасливим, — це заміжжя його дочки.

— Слухай, ти "Віагру" вживати пробував?

— Ні, не маю такої потреби. Але для тестя її купуємо постійно.

— Для вашого діда?! Та йому ж вісімдесят років!

— Правильно, вісімдесят. Ми йому даємо її перед сном, і вночі він не скочується з дивана.

— Мамо, можна ми пограємось в маму і тата?

— Можна, лише посудом не кидайтеся один в одного!

— Дмитре, що таке абстрактний іменник?

— Не знаю, — зізнається учень.

— Як же це так! Це щось, що існує, ти його можеш уявити, але не можеш помацати. Спробуй наведи приклад.

— Розжарена кочерга.

У жінки помер чоловік. Вона пішла на спіритичний сеанс, переговорити з духом чоловіка:

— Як тобі там?

— Все добре, не турбуйся.

— Тобі там краще, ніж зі мною?

— Так, набагато краще.

Дружина ображено:

— Так, звичайно: рай є рай...

— Який рай?! Я в пеклі!

Зустрічаються якось дві амеби. Одна каже до іншої:

— Будь простішою!

Василь Іванович і Петька на річці. Дивляться — пливе баржа з коштовностями. Допливли, набрали, скільки змогли, пливуть назад.

— Василю Івановичу, не можу більше плисти!

— Кинь мішок із золотом.

Кинув.

— Василю Івановичу, тону!

— Відстебни мішечок з "брюликами".

Відстебнув. Трохи до берега залишилося...

— Тону, сил нема зовсім!

— Зніми шолом золотий!

— Ага, може ще і баржу від ноги відв'язати?!

Із рапорту:

Після доправлення у відділок поліції громадянин Петрук продовжував хуліганити й ударив ногою капітана поліції Прокопчука в область статевого органу, внаслідок чого з останнього злетів кашкет.

Розмовляють дві подружки:

— Пощастило тобі, — каже одна. — Такого чоловіка, як твій, треба пошукати. Я б його на руках носила.

— Я і ношу.

— Куди?

— З буфету додому.