Чоловік ловить рибу. Бачить — поплавок почав смикатись. "Рано підсікати, нехай заковтне", — думає. Поплавок почав ще дужче сіпатись. "Рано, нехай напевно заковтне", — думає чоловік. Поплавок сховався під воду, вудка – дугою. Чолов’яга азартно підсікає й тягне вудку на себе. Хробак із води вилітає й волає:

— Мужик, ти що, здурів? Мене там ледь риби не з’їли!

Мене вкурвлює, коли мухи потирають передні лапки. Начебто в них є план і мені кінець.

— Здрастуйте, я на співбесіду!

— Доброго дня, а до кого конкретно?

— Не знаю.

— А на яку вакансію?

— Не знаю.

— А що ви вмієте?

— Ну... Не знаю.

— Директор у нашій компанії вже є.

Солдат підходить до командира:

— Мені у відпустку треба — дружина народити повинна...

Командир відпускає його; через тиждень солдат повертається.

— Ну, Петренко, хто родився — син чи дочка?

— Через дев'ять місяців довідаємося.

Громадяни для держави — як діти! Вона вигадує для них ігри, розповідає казки і годує солодкими обіцянками.

Ера інтернету. Юзер під вікно юзерші вночі:

— Киця! Виходь! Креведко прийшов!

Голос з вікна:

— Убийся абстіну удаг! Іди фтопку бояніще, капс закрий, люди сплять!

З іншого вікна:

— Жесть! Плюс один!

Мама годує доню обідом.

— Мамо, а чому у тата так мало волосся?

— Тому що він багато думає, донечко.

— А чому у тебе так багато?

— Мовчи і їж!!!

Програміст приходить до церкви. Годину стоїть, другу... Обертається до розп’яття: – "Господи, та як же мені з тобою поговорити? Я жодного слова на їхньому сленгу не розумію."

Тут гуркоче грім й на програміста падає Біблія. Поперек палітурки великими літерами написано: RТFМ.

Пацієнтка:

— Лікарю, у мене болить голова.

— А я ні на що й не претендую!

— Пані, я можу навчити вас мистецтву кохання...

— І скільки ви маєте намір витратити на мою освіту?