Хотілося б чогось незвичайного цієї зими. Снігу, наприклад.

Старий професор:

— Недавно мені приснилося: читаю я лекцію студентам. Пробуджуюся. І що ви думаєте?! Дійсно читаю лекцію!

Василь каже:

— Я доброї горілки принесу на пікнік.

Арчіл:

— Я шашлик посмажу, винограду принесу!

Рабинович:

— А я брата приведу. Він анекдоти так розповідає – пальчики оближеш!

Гроші хитрі падлюки! Я на вулицю — вони за мною. Я додому — вони ніфіга.

Приходить чоловік у зоомагазин:

— Маєте щось таке, щоб уміло розмовляти?

— Так! Говірна стонога.

Приходить додому, нагодував її й каже:

— Гуляти підемо? — Та мовчить.

— Гуляти йдемо чи ні?! — знову мовчить.

Чоловік розгнівано кричить:

— Шахраї! Надурили! Яка ж ти в ката говірна стонога?!

— Тихо, блін. Я взуваюсь.

На змаганнях "Кемел-Трофі" віграв екіпаж на звічайному "Запорожці" без двигуна. Як сказали спортсмени — так його легше штовхати.

— Докторе, розумієте, у нас з дружиною до смішного доходить.

— І що?

— А ось далі — ніяк.

Жінка: Я подаю на розлучення!

Чоловік: Я обома рогами за!

Студентка приїжджає додому на канікули і кричить з порогу:

— Мамо, а у мене тепер є хлопчик!

— Радість моя, і де він вчиться?

— Ти що, йому ж всього два місяці!

Суддя, який розглядав питання про розлучення, питає жінку:

— Якщо ваш чоловік не називатиме більше вас старою коровою, ви будете жити з ним і надалі?

— Так.

Суддя – до чоловіка:

— Ви не будете більше називати дружину коровою?

— Ні.

— Справу закрито, – каже суддя.

Чоловік – дружині:

— Йдімо додому, а то як вріжу поміж роги!