Рабинович повернувся з турпоїздки по Франції.

— Ну як там у Парижі? Розповідайте.

— Ну що вам сказати? Пам’ятаєте, в Жоріка на кухні висіла "Джоконда"?

— Пам’ятаємо, звичайно.

— Так от, тепер вона — в Луврі.

— А у нас знову нова машина, — хвалиться хлопчина на вулиці.

— А яка?

— Я ще не бачив. Тато всю ніч у гаражі їй номери перебивав і перефарбовував.

— Внучок, тут на столі пачка пігулок лежала, ти не бачив?

— Дідусь, а ти не бачив рожевого крокодила, який по коридору пролетів?

Учитель каже до учня:

— Візьми ось той провід!

— Взяв. Що далі?

— Відчуваєш що-небудь?

— Ні.

— Значить, під напругою інший дріт...

— Алло! Вас турбує ваш сусід знизу. Ви не могли б принести мені туалетного паперу, а то я в туалеті сиджу а у мене папір закінчився!

— А ви що, удома один?

— Ні, дружина на кухні.

— І ви що — не можете попросити дружину?!

— Я соромлюся...

Із заяви:

"Як мене все..." (закреслено)

"Та пішли ви всі..." (закреслено)

"Прошу надати мені чергову відпустку"

— А у мене вчора друг за п'ять хвилин сервер зламав.

— Він що, хакер??!

— Він придурок!!

Усю ніч пив із москалями. Всю ніч вони розповідали анекдоти про Московію й реготали. Всю ніч вони переконували мене, що Московія — країна поганих доріг і дурнів. А під ранок, коли я з їхньою думкою погодився, набили мені морду...

Найголовніше при роботі з комп'ютером — не давати йому зрозуміти, що ти поспішаєш...

— А я боюся літати на літаках...

— А я на поїздах боюся.

— На поїздах-то чого?

— Ну прикинь, що летить поїзд... це ж обісратися можна!