Всі теми

— Учителю, дайте мені найвищу практику, що тільки може бути, — попросив учень.

— Добре, — відповів Учитель, — от тобі мантра: "тулум-кулум-бурум-тха", повторюй її вдень і вночі, вголос, коли самий, і подумки, коли навколо люди.

Учень практикувався два роки й нарешті спитав:

— Учителю, скільки ж іще мені повторювати цю мантру?

— Завтра на світанку приходь на гору складати іспит, — була відповідь.

Ледь узялося на світ, учень видерся на гору. Там на нього вже чекав Учитель.

— Я готовий до іспиту, Учителю.

— Добре, — сказав Учитель, — тоді стрибай зі скелі.

— Я ж розіб’юсь, — злякався учень.

— Як же ти можеш розбитися, якщо ти два роки поспіль повторював мантру? — заперечив Учитель.

Учень набрався духу, заплющив очі й стрибнув...

— Йооо... пе... ре... се... те... — пронеслося відлунням по ущелині й урешті решт почувся ляпанець тіла, що впало на камені.

Стежинкою Учитель спустився на дно ущелини й побачив закривавлену купу кісток і м’яса, змішаних із брудом. Він обережно згріб усе докупи, і щось нашіптуючи, воскресив учня. Перше, що побачив учень, розплющивши очі, були добрі очі Учителя.

— Не йо-пе-ре-се-те, — сказав Учитель, — а "тулум-кулум-бурум-тха".

Наречений з нареченою обговорюють майбутнє сумісне життя.

— Обіцяй мені, милий, що ти відмовишся від покеру.

— Так, люба.

— І від куріння.

— Так, моя киця.

— І від пива.

— Це все?

— А ти ще від чогось думаєш відмовитися?

— Так, від одруження.

Прийшов додому втомлений програмер:

— Gооd еvеnіng dеаr, І'm nоw lоggеd іn.

— Ти купив хліб?

— Ваd соmmаnd оr fіlеnаmе.

— Дай мені свою кредитку, я схожу в магазин.

— Shаrіng Vіоlаtіоn. Ассеss dеnіеd.

— У тебе дах поїхав від твоїх комп'ютерів чи ти просто знущаєшся?

— Тоо mаny раrаmеtеrs.

— Дарма я з тобою одружилася!

— Dаtа tyре mіsmаtсh.

— Коли ти вже порозумнішаєш?

— Раgе nоt fоund...