Маленький хлопчик перед сном запитує батька:

— Тату, а чому всі казки, які ти мені розповідаєш, починаються по різному: "Жили-були..." або "У тридесятім королівстві...", а закінчуються однаково: " Х-р-р, х-р-р, х-р-р"?

Поїхали два українці на заробітки у Францію. Пішли в кафе обідати. Один другому каже:

— Куме, як ми будемо замовляти? .. Мови не знаємо...

— Ти не переживай, я вже тут раз був. Французька мова дуже легка, додаємо до слова часточку "Ля -", а все решту те саме.

Замовили вони два ля-борща, два ля-салати, дві ля-кортоплі-фрі. Їм все принесли, вони наїлися. І йдуть до офіціанта розраховуватися.

І знову один другому каже:

— Ну ти, куме, молодець, якби не ти, лишилися би ми голодні. Я б в житті не додумався...

А офіціант дивиться на них і каже:

— Їли би ви ля-гівно, якби я не зі Львова був...

Два однокласники оженились й обидва пішли у прийми. Через якийсь час зустрілися, п’ють пиво.

— Ну, як живеш?

— Хріново!

— А ти часом не применшуєш?

— Люди добрі! Тиждень тому я вигнав з дому дружину, а готувати я не вмію і не люблю. А їсти дуже хочеться... Жінки!!! Хто скільки зможе, поживіть у мене...

— Ізю, синочку, послухай сюди свою маму: уникай поганих компаній: там і зарплата маленька, й начальник — ідійот.

— Ну як провів відпустку?

— Та все чудово.

— А де був?

— Поки не знаю. На інстаграм ще не заглядав.

Дзвінок на домашній:

— Ало, Васю, а ти де?

Приходить клієнт до психотерапевта:

— Лікарю, допоможіть. Щоночі мені сниться, що я розвантажую вагони з вугіллям. Цілий потяг. Я жахливо зморююсь. Що мені робити?

— Нумо, — великодушно пропонує лікар, — я перейму на себе ваші вагони. Гаразд?

Клієнт радо погоджується, але за тиждень приходить знову:

— Спасибі, лікарю, вагони я більше не розвантажую, але маю нову проблему. Мені сниться, що цілу ніч я займаюсь сексом із шістьма чарівними дівчатами. Я прокидаюсь цілковито виснажений. Може, ви й дівчат візьмете на себе?

— Е, ні, шановний! Мені ще вагони розвантажувати!

— Скільки акторів потрібно, щоби замінити лампочку?

— Один: доки актор тримає лампочку, світ обертається навколо нього.

Щоденник жінки: Сьогодні чоловік поводився якось дивно. Ми хотіли сходити з ним до ресторану повечеряти. Я ходила по крамницях із подругами й трохи запізнилась. Думала, він помітить, але він нічого не сказав. Розмова зовсім не клеїлася, я запропонувала сходити до затишного ресторану, поговорити, він погодився, але був скупий на слова. Я запитувала його, що не так, але у відповідь він казав "Нічого". Намагалася з’ясувати, може, я щось не так зробила, та він не зізнавався й казав, що не варто про це непокоїтись. По дорозі додому я сказала йому, що люблю його, але у відповідь він лише посміхнувся й далі зосереджено дивився собі під ноги.

Чому він не сказав, що любить мене? Удома ми дивились телевізор, але так і не поговорили нормально. Я відчувала, що він чимось засмучений і про щось думає, і пішла спати. За 15 хвилин він приєднався, та однак не був до мене ласкавий, навіть не обійняв. Коли він заснув, я заплакала. Не можу зрозуміти, що я зробила не так, на що він образився?

Щоденник чоловіка: Мотоцикл не заводиться... не можу з’ясувати чому.