Вона:

— Тепер такий час: жити дорого, вмирати дорого.

Він:

— Це ти ще розмножуватись не пробувала...

— Люба, — бурмоче чоловік крізь сон, — вимкни телевізор, приготуй мені постіль і принеси чаю.

— Не можу, коханий, — лагідно відповідає дружина. — Ми в театрі.

— Валю, хочеш — я подарую тобі небо, зірки, місяць, увесь всесвіт...

— Сергію, а що, грошей зовсім нема?

Їде в автобусі чоловік. Відриває від газети маленькі шматочки й жбурляє їх у вікно. Сусіду стало цікаво, він запитує:

— Навіщо ви рвете газету й кидаєте уривки у вікно?

— Це відлякує слонів...

— Але ж там немає ніяких слонів!

— Ефективний засіб, чи не так?

Ті, хто мають мозок і зв’язки, йдуть у бізнес.

Ті, хто мають мозок, але не мають зв’язків — у науку.

Ті, хто мають зв’язки, але не мають мозку — в політику.

Жінка в дантиста:

— Знаєте, я так боюся лікувати зуби, що згодна швидше народити, ніж терпіти біль від бормашини.

— Ви визначайтеся, аби я знав, як крісло встановлювати...

— Петре, а чому у вашій сім’ї всім командує дружина?

— Бо для чоловіка сім’я — це тил, а для жінки — фронт.

На прийомі:

— Пацієнте, роздягніться! Тепер поверніться і нахиліться.... так, у вас геморой!

Пацієнт випрямлюється і каже:

— Лікарю, ви що, не могли мені це в обличчя сказати?

Студент входить у ресторан, кличе метрдотеля і дає йому 10 гривень.

— Ви хочете замовити столик?

— Ні, але години через дві я прийду сюди знову, з дівчиною. А ви скажете їй, що вільних місць немає.

Беруть інтерв’ю у ветерана антитерористичного підрозділу:

— Ви понад п’ятдесят років боретесь із терористами, маєте найбільший відсоток успішних операцій. У чім секрет вашого успіху?

— Перемовини я завжди починаю з мату. Якщо відповідають, ведемо перемовини, а там — за ситуацією. А якщо ні — то відразу штурмуємо.

— А чому ви починаєте з мату?

— Розумієте, терористи, що не знають матюків — несправжні.