— Тату, а ти можеш поставити підпис із закритими очима?

— Так, синку.

— Тоді закрий очі та підпиши мій щоденник.

2 вересня. Вчитель:

— Діти, у вас є питання?

Учні:

— А коли канікули?

Все-таки жінки розумніші за чоловіків!

— Це чому ж?!

— А ти коли-небудь чув про жінку, яка вийшла заміж тільки тому, що у нього довгі ноги?

Два студенти перед сесією:

— Що читаєш?

— Квантову механіку.

— А чому книга догори ногами?

— А яка різниця...

Після відспівування на кладовищі зустрічаються двоє старих знайомих: лікар і священик.

Священник:

— Як ваші справи, брате мій?

— Вашими молитвами, отче! А як ваші, святий отець?

— Вашими стараннями, брате мій.

Чи ви впізнаєте в підсудному людину, що вкрала вашу автівку? — запитує суддя потерпілого.

— Пане суддя, після промови адвоката я не впевнений, чи я взагалі мав автівку.

Жінка у відрядженні пише чоловікові:

"Дорогий, значить так. У садочку треба бути о 8: 10-8: 15, значить Марійку потрібно розбудити у 7: 30-7: 35. Надягти колготки, темно-сині джинси, футболку з другої шухляди знизу, кофтинку фіолетову чи малинову (шухляда друга знизу). Усе в комоді. Узяти з собою: сукню рожеву — висить у нашій шафі на маленьких вішалках у відділенні сорочок із твого боку, шкарпетки білі, сандалики. В садочку її перевдягти. Спробуй зробити два хвостики. Гумки в найвищій шухляді комоду, в білій коробці з-під взуття з якимось там малюнком. Далі вирішуй за погодою: або рожеве пальто, фіолетова шапка, рожевий шарф — або зелений пуховик, шапка та ж, без шарфу, на ноги нові чобітки. Перевір і приготуй усе зараз, якщо що — телефонуй і запитуй, я ще не сплю."

Відповідь чоловіка: "Ми вирішили до садочку не йти".

— Навіщо ти обклеїв усі стіни голими бабами?

— А що, голі стіни краще?

– Лікарю, у мене в голові маленький чоловічок весь час матюкається!

– Так це легко поправити! 1000 доларів і жодних проблем!

– Лікарю, а знаєте, що зараз сказав маленький чоловічок?

По коридорі ВУЗу йде професор.

Назустріч студент:

— Здрастуйте, професоре. Можна Вас запитати?

— Звичайно, запитуйте, парубче.

— Скажіть, професоре, Ви коли спати лягаєте, бороду на ковдру чи під ковдру кладете?

Після деякої паузи:

— Та, знаєте, якось не замислювався.

— Ну, вибачте, будь ласка.

Розійшлися.

Через тиждень зелений професор з колами під очами зустрічає в коридорі того ж студента й хапає за груди:

— Ну ти й сволота! Тиждень уже спати не можу, і так незручно, і так незручно!