Всі теми

Пограбування банку. З грабіжника в метушні сповзає з голови маска. Він, розуміючи що трапилось, підходить до касира й запитує:

— Ти бачив мене?

— Так, бачив.

Постріл, касир впав.

— Хто ще бачив моє обличчя?

Із глибини залу:

— Теща моя, але вона зараз вдома.

У пожежному депо дзвонить телефон. Черговий

— Слухаю.

З трубки голос

— Чуєте пацани, в минулому році посадив коноплю, виросла безтолкова, ніякого кайфу не дає.

Черговий відповідає

— Ти придурок, куди дзвониш? Дзвони в наркологію там тобі допоможуть.

І кидає трубку. Хвилин через двадцять знову дзвінок

— А в цьому році посадив, виросла гарна, вставляє так що дах зносить!

— Тобі ж сказали, телефонуй в наркологію.

І знову трубку кидають. Через півгодини знову телефон дзвонить:

— Пацани, не кидайте трубку... Я чого дзвоню... У сусіда хата горить... коли приїдете і будете зі шлангами бігати... дивіться не потопчіть! ...

Тихим туманним ранком виходить їжачок до річки. Раптом бачить — рибалка сидить із вудкою. Їжачок іде неквапно в його бік і бубонить собі під ніс:

— От зараз підійду до рибалки й скажу йому: привіт, рибалко, ну що, клює? А він мені скаже, ні, їжачку, не клює, але ти знаєш, їжачку, адже це й не має значення... й ми з ним поговоримо про риболовлю, про тишу й про загадковість всесвіту...

Ні! Ні! Я підійду й скажу: привіт, рибалко, як тобі цей чудовий ранок? І він мені скаже: так, їжачку, ранок і справді чудовий — і ми з ним будемо спозирати травинки й далекі дерева крізь цю чарівну ватність, дивитися, як поволі й без упину тече ріка й зітхати...

Ні, ні! Я скажу, привіт, рибалко! Ну й як тобі це життя? А він мені скаже: життя прекрасне й дивовижне, їжачку. І ми поговоримо трішечки про життя, про його загадки, й будемо дивитись на воду, розуміючи суть ріки...

С такими думками підходить їжачок до рибалки:

— Привіт, рибалко!

— Та іди ти нафіг, їжаку!

Їжачок, клацнувши пальцями:

— Теж варіант!