Дружина бурчить на припізнілого п'яного чоловіка:

— Де тебе чорти носили?!

— Катю... ти їх теж бачила?

Маршрутка. Нагло звідкілясь чути козяче бекання: Бе-е-е-е.

Народ починає озиратися. Звук лунає знову. Потім іще раз.

Нарешті одні дівка лізе до сумочки, добуває звідти мобільник і відповідає:

— Так, зайчику!

Пограбування банку. З грабіжника в метушні сповзає з голови маска. Він, розуміючи що трапилось, підходить до касира й запитує:

— Ти бачив мене?

— Так, бачив.

Постріл, касир впав.

— Хто ще бачив моє обличчя?

Із глибини залу:

— Теща моя, але вона зараз вдома.

Дзвонить телефон.

Трубку піднімає батько трьох дочок.

— Привіт! Це ти, моя рибонько?

— Нє, блін, це господар акваріума.

— Офіціанте, чому пельмені холодні?

— Так вони ж сибірські.

— О, яка ви гарна на цьому дивані...

— І це я тільки сиджу...

Коментатор футбольного матчу по радіо:

— Родрігес виходить до воріт. Удар головою — штанга! Ще удар головою — штанга! Знову удар головою — штанга! .. Дайте йому нарешті м'яч або як-небудь припиніть цю істерику!

Двоє глухих на річці:

— Васю, ти що робиш? Рибу ловиш?

— Ні, я рибу ловлю.

— А-а-а, а я думав ти рибу ловиш!

У пожежному депо дзвонить телефон. Черговий

— Слухаю.

З трубки голос

— Чуєте пацани, в минулому році посадив коноплю, виросла безтолкова, ніякого кайфу не дає.

Черговий відповідає

— Ти придурок, куди дзвониш? Дзвони в наркологію там тобі допоможуть.

І кидає трубку. Хвилин через двадцять знову дзвінок

— А в цьому році посадив, виросла гарна, вставляє так що дах зносить!

— Тобі ж сказали, телефонуй в наркологію.

І знову трубку кидають. Через півгодини знову телефон дзвонить:

— Пацани, не кидайте трубку... Я чого дзвоню... У сусіда хата горить... коли приїдете і будете зі шлангами бігати... дивіться не потопчіть! ...

Тихим туманним ранком виходить їжачок до річки. Раптом бачить — рибалка сидить із вудкою. Їжачок іде неквапно в його бік і бубонить собі під ніс:

— От зараз підійду до рибалки й скажу йому: привіт, рибалко, ну що, клює? А він мені скаже, ні, їжачку, не клює, але ти знаєш, їжачку, адже це й не має значення... й ми з ним поговоримо про риболовлю, про тишу й про загадковість всесвіту...

Ні! Ні! Я підійду й скажу: привіт, рибалко, як тобі цей чудовий ранок? І він мені скаже: так, їжачку, ранок і справді чудовий — і ми з ним будемо спозирати травинки й далекі дерева крізь цю чарівну ватність, дивитися, як поволі й без упину тече ріка й зітхати...

Ні, ні! Я скажу, привіт, рибалко! Ну й як тобі це життя? А він мені скаже: життя прекрасне й дивовижне, їжачку. І ми поговоримо трішечки про життя, про його загадки, й будемо дивитись на воду, розуміючи суть ріки...

С такими думками підходить їжачок до рибалки:

— Привіт, рибалко!

— Та іди ти нафіг, їжаку!

Їжачок, клацнувши пальцями:

— Теж варіант!