Дзвінок у двері. Господар відчиняє, а на порозі — гості.

— Та ви хоча б попередили — забідкався він.

— Так хотілося ж вас удома застати!

Розмовляють біля телевізора двоє хлопчаків:

— Не уявляю, як жили наші предки: не було ж ні телека, ні комп'ютерів, ні інтернету...

— От вони і вимерли!

— Мамо, а ми посуд мили!

— От молодці. А ти, Наталочко? — питає мати найменшу.

— А я розбитий збирала, вони мені не дозволяли мити...

Відвідувач ресторана:

— Чому смажена риба водяниста на смак?

— Так літо ж дощове було...

— Сусідко, нащо ви поставили горілку на вікні?

— Бо зять ітиме мимо хати.

— То й що?

— Побачить пляшку, то зайде до мене.

— Офіціанте, ця риба свіжа?

— Не знаю, пане, я працюю тут лише тиждень.

— Офіціанте, яка різниця між біфштексом за 6 і біфштексом за 4 євро?

— До того що за 6 ми даємо гостріший ніж.

Відвідувач ресторану:

— Що таке, досі ви клали у юшку два куски м'яса, а тепер тільки один!

— Вибачте, мабуть кухар забув його розрізати.

Відвідувач ресторану довірливо повідомляє офіціантові:

— У мене лише три долари... Що б ви мені порадили?

— Піти до іншого ресторану.

Лікар — колезі:

— Я певен, що третину всіх наших пацієнтів нам забезпечують погані кулінари.

— Згоден. А інші дві третини дають нам хороші кулінари.