Шкільний учитель каже колезі:

— Працювати стало геть неможливо! Вчитель боїться директора, директор – інспектора, інспектор — начальника управління освіти, начальник—міністра, міністр – батьків, батьки – дітей... І тільки діти нікого не бояться.

"Так далі продовжуватись не може" — подумав я й зачинив браузер. "Але й так далі продовжуватись не може" — подумав я й знову запустив браузер.

Хлопчик галасує:

— Милий Діду Морозе, прошу тебе, подаруй мені ковзани на Новий рік!

Мама:

— Не кричи так, Дід Мороз почує навіть шепіт.

— Так, але тато зачинився у своїй кімнаті й міг би не почути.

Наше життя — як пішоходні переходи на українських дорогах. Біла смуга, чорна смуга, біла смуга, чорна смуга, біла смуга, бац — камаз!

Сумоїст проходить на борт літака, дає білет стюардесі і сідає на місце.

Слідом за ним іде ще один сумоїст, потім ще один, і так далі. Аж поки не заходить останній сумоїст, і запитує в стюардеси:

— А літак нас підніме?

Приходить жінка на прийом до лікаря зі своїм маленьким сином.

Лікар дивиться на дитину й запитує:

— І скільки ж нам рочків?

— Скоро буде чотири! — відповідає малий.

— Усі-сюсі, які ми оптимісти!

— Навіщо тобі спирт?

— Струни протирати.

— Які струни?!

— Струни душі!

— Чудовий вечір, може, зайдемо до мене випити кави?

— Ну, я навіть не знаю, кава на ніч якось...

— Ну, будь ласка! Я вже пів року не мав кави!

Якщо раптом дівчина починає замислюватись про те, чи гарним є прізвище її молодого чоловіка, можна сказати лише одне: біжи, хлопче, біжи!

Штирліц вибив ногою двері і навшпиньки підкрався до Мюллера.