Із заяви:

"Як мене все..." (закреслено)

"Та пішли ви всі..." (закреслено)

"Прошу надати мені чергову відпустку"

— А у мене вчора друг за п'ять хвилин сервер зламав.

— Він що, хакер??!

— Він придурок!!

Усю ніч пив із москалями. Всю ніч вони розповідали анекдоти про Московію й реготали. Всю ніч вони переконували мене, що Московія — країна поганих доріг і дурнів. А під ранок, коли я з їхньою думкою погодився, набили мені морду...

Найголовніше при роботі з комп'ютером — не давати йому зрозуміти, що ти поспішаєш...

— А я боюся літати на літаках...

— А я на поїздах боюся.

— На поїздах-то чого?

— Ну прикинь, що летить поїзд... це ж обісратися можна!

— Чим будемо горілку запивати?

— Колою.

— Ні, я пас, у мене печінка слабка!

Чоловік приходить додому з роботи пізно, на столі записка: "Пельмені в морозилці, суп на плиті, Геннадій у шафі, не буди, йому на ніч".

Дівчино, а що ви робите сьогодні ввечері?

— Заміж виходжу!

— Так... А потім?

85-річний Рабинович розповідає своєму сусіду по камері:

— Я вже цілий рік у в'язниці. За зґвалтування.

— Ти? У твоєму віці?

— Звинувачення так лестило мені, що я сам визнав себе винним.

Повернувся мужик з риболовлі і каже дружині:

— Ну і скупі ж люди пішли! Ми з хлопцями домовилися: хто перший рибу зловить, той ставить могорич, а хто другий — закуску, і що ж ти думаєш? Дивлюся, у Сергія поплавок на дно пішов, а він сидить, наче не бачить. У Петра теж потягнуло, аж вудилище зігнулося. А він ні гу-гу! Ось скупердяї!

— А в тебе клювало? — поцікавилася дружина.

— Нема дурних. Я взагалі без наживки закинув.