— Послухай, Петре, ти вже дорослий самостійний чоловік. Тобі 30 років. За тебе вже давно все має вирішувати твоя дружина, а не мама!

Третя ночі, дзвонить телефон.

— Алло, хто це?

— Це тато вашого учня, Олено Василівно! Спите?!

— Звичайно!

— А ми каштани пиляємо, жолуді протикаємо — готуємо саморобку на конкурс "Прощай, осінь!"

Тільки починаєш почувати себе вільною людиною, як на тобі — відпустка ще є, а грошей уже немає.

Через кілька років викладач зустрів свого колишнього студента й запитує:

— Чи вистачає тобі знань, отриманих в університеті?

— Знань вистачає, тільки грошей малувато.

Бармен говорить знайомому:

— Яке горе! Вчора помер один з наших постійних клієнтів. Чудова людина. Щодня випивав не менше 30 кухлів пива і двох літрів горілки.

— І чому помер?

— Поняття не маю.

Чоловік повертається під ранок додому у важкому стані. Дружина зустрічає його біля порога і каже:

— І як ти тільки можеш взагалі мені в обличчя дивитися?!

— До всього можна звикнути...

— Алло, поліція. Допоможіть, мене грабують!

— Зараз до вас приїдуть. Ви де?

— Я вдома. Вивчаю нову квитанцію на квартплату!

П’ятирічна дівчинка запитує маму:

— Ма, а чому в тьоті Тані такий великий животик?

— Там у неї дитинка, скоро народиться.

Дівчинка, трохи подумавши:

— А ти казала, що не можна смоктати пальці, бо можуть хробачки в животику з’явитись. А що ж треба смоктати, щоб там дитинка з’явилась?

Одержує студент листа з дому. У конверті знаходить 10 доларів і записку від батька: "Дякую, синку, за твій лист, тільки запам'ятай, що десять пишеться з одним нулем, а не з двома".

Як доросла, самостійна, незалежна жінка, я хочу лягти на підлогу й ридати, доки все не стане так, як я хочу.