Кличе до себе султан євнуха й каже: "Приведи-но до мене мою першу дружину".

Той зробив. Трохи згодом — другу. Третю, четверту... двадцяту...

Двадцять четверту. Послали його вже за двадцять п’ятою. А він, бідолаха, вже весь чорний, у милі, ледь дихає. Й каже султану:

— О, мій пане! Поясніть, як же це так, що я приводжу тобі твоїх жінок, уже ледь на ногах стою, а ти — як огірочок?

А султан йому й відповідає:

— Зморює не улюблена робота, а безцільне вештання коридорами.

Чукчі подарували трильяж. Він підходить до нього, побачив своє відображення, зашумів:

— Жінко, диви, брат приїхав!

Жінка підходить, себе побачила:

— Ага, і не один, а з чухрою.

Стоїть рота молодих бійців. Старшина:

– За порядком номерів розрахуйсь!

Солдат-програміст:

– Дозвольте запитання!

– Питайте...

– А в якій системі? Десятковій? Шістнадцятковій?

– Для дурнів пояснюю, в десятковій!

– Зрозумів! Нульовий!

— А скільки тобі років?

— Непристойно запитувати жінку про таке.

— Гаразд, а коли твій день народження?

— 6 березня.

— Якого року?

— Не повіриш... кожного!

Бажаю всім так жити: пити якесь там запилене 50-літнє вино, їсти якийсь там сир з цвіллю та їздити на якійсь там машині без верха...

У місті живуть двоє друзів. Один — завідувач моргу, а другий — директор магазину мотоциклів. Увечері той що з моргу дзвонить приятелеві в магазин:

— Вася, ти скільки продав сьогодні мотоциклів?

— П'ять!

— А... Значить один ще десь катається.

Студенту на лекції:

— Розбудіть будь ласка вашого сусіда!

— Ага... ви його приспали, а мені будити?

Нарешті спіймали злодія-карлика, який ховався в кулях для боулінгу і знімав з клієнтів персні та обручки..

Якби компліменти були правдою, то це були б уже не компліменти, а просто інформація.

Два чоловіки розмовляють в пивній:

— Моя дружина мене зовсім не розуміє. А твоя?

— Не знаю, вона мені про тебе нічого ніколи не казала.