Вчителька української мови, проходячи біля кабінету трудовика, наступила на цвях! Трудовик був в шоці... таких дієприкметникових зворотів в українській мові він ніколи не чув.

Лектор:

— Ну скільки можна базікати? Вийди замість мене і продовжи!

Студент виходить до дошки:

— Всім дякую, лекція закінчена!

Вчителі вирішили послати учнів на 3 букви і придумали ЗНО.

— Лікарю, якщо ви мене вилікуєте від інтернет-залежності, я додам вас у друзі у всіх соцмережах!

— Чому білявки завжди й усюди ходять групками? Навіть у туалет ідуть щонайменше вдвох?

— Тому, що обчислювальної потужности однієї замало для забезпечення життєдіяльности в довкіллі, й через те вони поєднуються в кластер.

— Ви одружені?

— Так.

— Ваше матеріальне становище...

— Ви ж уже запитували, так — одружений!

— Лікарю, я більше не зможу мати дітей!

— Слава Богу, педофіл проклятий.

"Господи, ну де ж ти раніше був?!".

Коли цю фразу тобі каже жінка — дуже приємно.

Коли цю фразу тобі каже лікар — дуже страшно.

— Моя дружина в домі має бути як президент!

— Що, найголовніша?

— Ні, щоб кожні 4 роки я мав змогу вибрати собі іншу.

— Вася, тобі повістка...

— Так я ж вже відслужив!

— Відслужив, тепер і відсидиш!