Жінка на дачі каже гарненькій сусідці:

— Ти не могла б одягти свій "сміливий" купальник і позасмагати на ділянці?

— Могла б. А навіщо?

— Та хочу, щоб чоловік нарешті поремонтував огорожу.

Я не злопам'ятний. Я просто злий, але пам'ять у мене слабка і я ніколи нічого не записую. Можу помститись, забути і ще раз помститись...

— Ой, Рабиновичу, на жаль ми не зможемо в наступному році збільшити вам зарплату.

— О, то я й не прошу її збільшити! Але хоча б частіше її платити ви можете?

Прибігає чоловік додому:

— Дружино, збирайся! Я з цирком контракт уклав, будемо з тобою виступати!

— Та ти що! Ми ж нічого не вміємо!

— А ми будемо показувати статевий акт на арені! Що отут уміти? Успіх забезпечений!

— Ну добре, тільки зачекай, я зараз за сусідом збігаю, щоб він з нами пішов.

— А він нам навіщо?

— А якщо тебе на біс викличуть, а ти не зможеш?

Стоїть чоловік на вулиці, нікого не чіпає. Тут до нього підходить жінка, що продає квіти, й каже:

— Купіть квіти.

— Мені не треба.

— Ну то дружині купіть — зрадіє.

— Нема дружини, пішла від мене...

— Купіть, повернеться.

— Та не дай боже!

Розмова біля обмінного пункту:

— Продам долари США за курсом нижче банківського!

— А виробництво чиє?

— Я багато читав в пресі про шкідливість алкоголю і тютюну. З Нового року я обов’язково кину.

— Що? Пити чи курити?

— Читати.

Чоловік напідпитку приходить додому.

— Де ти був?! Я всю ніч не стулила очей! — накидається на нього дружина.

Чоловік втомлено:

— А ти думаєш, я спав?

— Хочеш дізнатись, хто ти в душі, фізик чи математик? Є прикольний тест.

— Ну, давай свій тест.

— Назви антонім до слова "паралельно".

— Меридіально.

— Тест показав, що ти — хитра дупа. Припускалося, що ти скажеш "послідовно" чи "перпендикулярно".

Жінка зайшла в офіс служби соціального забезпечення, ведучи за собою 15 дітей.

— Ого! — вигукнула службовець. — Це всі ваші?

— Так, вони всі мої, — зітхає мамуня, яка чує це питання вже всоте. Вона каже:

— Сідай, Васю.

І діти займають місця.

— Отже, — каже службовець, — мені треба вас зареєструвати. Назвіть, будь ласка, імена дітей.

— Тут все просто, — відповідає мама. — Хлопчиків звати Василь, а дівчаток — Василіса.

Не вірячи своїм вухам, робітниця перепитує:

— Ви серйозно? Вони всі Васі?

— Так, і це дуже полегшує мені життя. Зрання я кричу їм "Вася!", і вони прокидаються. Коли час обідати, я також кричу "Вася!", і вони все приходять. Коли я роблю зауваження, вони всі припиняють дуріти. По-моєму, це пречудова ідея!

Соціальна робітниця, не поділяючи маминого ентузіазму, наморщила лоба й запитала:

— А якщо вам треба покликати лише одну дитину, а не всіх зразу?

— Ну, тоді я кличу їх за прізвищем.