— Докторе, розумієте, у нас з дружиною до смішного доходить.

— І що?

— А ось далі — ніяк.

Жінка: Я подаю на розлучення!

Чоловік: Я обома рогами за!

Студентка приїжджає додому на канікули і кричить з порогу:

— Мамо, а у мене тепер є хлопчик!

— Радість моя, і де він вчиться?

— Ти що, йому ж всього два місяці!

Суддя, який розглядав питання про розлучення, питає жінку:

— Якщо ваш чоловік не називатиме більше вас старою коровою, ви будете жити з ним і надалі?

— Так.

Суддя – до чоловіка:

— Ви не будете більше називати дружину коровою?

— Ні.

— Справу закрито, – каже суддя.

Чоловік – дружині:

— Йдімо додому, а то як вріжу поміж роги!

– Тату, не ходи завтра на батьківські збори до школи!

– Це чому? Там будуть погано говорити про тебе?

– Та ні, тату, про тебе!

Якщо палички для їжі просвердлити всередині, то з їх допомогою можна буде не тільки їсти, але і пити!

— Як сказати одним словом по-англійському: "Дружина й теща виїхали на дачу, і взяли із собою дітей?"

— Yеs!

Червона Шапочка дзвонить у двері бабусі, двері відчиняються, на порозі стоїть вовк, колупається в зубах.

Червона Шапочка:

— Ой, а тут жила моя бабуся!

Вовк:

— Ну жила бабка, а тепер — офіс.

— Ти уявляєш собі, Яшо, зайшов учора до своєї коханки в гості. Щойно ми зготувалися під ковдру, приходить її чоловік... Ну, мені Розочка й каже: "Жоро, беріть мерщій оцю праску й прасуйте оцю білизну". І я таки дві години прасував ту білизну.

Тут його друг починає широко усміхатися:

— Жоро, ти часом був не на Дерибасовській, кут Ришельєвської? 29, квартира 6?

— Так.

— Таки це я позавчора там усю білизну переправ.

Приходжу вчора додому, чоловік сидить на дивані, узявшись руками за голову, і в очах такий розпач... Мені аж на душі похололо. Відразу думки лізуть у голову: зрадив? Дідусь помер? Обікрали? Підхожу до нього, сама ледь дихаю, запитую, що, рідний, трапилось? Він кладе голову мені на плече й бурмоче присмертним голосом: "Мене на танках зламали й облікову віджали". Танки! Та мені все життя перед очима промайнуло!