Мама 7-річної Юлі:

– Он твоя подружка Інна на цілий рік пізніше тебе почала вчити абетку і вже навчилася читати, а ти – ні.

– Мамочко, не хвилюйся. Я її відучу!

Дзвінок м'ясникові:

— Ви маєте свиняче рило?

— Так.

— А свинячі вуха?

— Так.

— Ну і вигляд у вас мабуть!

Якщо ви можете доплюнути до співрозмовника, вважається, що ви досить близько спілкуєтеся.

У природі все взаємозв'язано:

— Ноги промочиш, горло болить.

— Горло промочиш, ноги заплітаються.

Андрійко йде з мамою із дитсадка:

— А мені в садку сьогодні чомусь дали половину яблука...

— А іншим що, по цілому?

— Ні, усім по половині.

— Виходить, так треба.

— Як це треба, якщо я можу ціле з'їсти!

— Вибачте, але я видалив вам здоровий зуб. Доведеться тепер видалити ще і хворий.

— Нічого-нічого... Добре, що ви не окуліст!

Чоловік блукає пустелею три дні, потерпає від спраги, майже втратив усіляку надію. Раптом чує:

– Яах-ха! Яах-ха!

Підводить очі й спершу гадає, що це міраж: назустріч їде чукча на собачій упряжці. На подив нещасного сани зупиняються перед ним. Чоловік:

– Не знаю, як і чому ви тут, але слава богу! Я вже гадав, що не виберусь звідси живим. Я три дні блукаю пустелею.

Відсапуючись, чукча відповідає:

– Ну це ви, чоловіче, й скажете! Це ВИ заблукали?!

— Дідусю, а правда, що на зло треба відповідати добром?

— Так.

— Тоді дай мені грошей на морозиво — я розбив твої окуляри.

— Учора з такою класною дівчиною познайомився в театрі, взяв у неї номерок...

— І що?

— Забрав пальто і пішов!

Добре бути гусеницею: жереш-жереш, потім спиш-спиш, прокидаєшся — красуня!