Чоловік, спостерігаючи як дружина розкладає косметику, вирішив дізнатись що й для чого їй потрібне.

Жінка:

— Ну от дивись: спочатку я вмиваюся пінкою, потім — скраб, відтак тонік, крем, основа для макіяжу, тональний крем, а потім пудра.

— А навіщо все це?

— Щоби вийшов природній колір обличчя.

Літера b — це вагітна літера l.

Літера І — це літера О на дієті.

Літера W — це сіамські близнюки V і V.

Літера N — це Z пикою об землю.

Літера Ь — це літера В що втратила голову.

Літера В — це І і З що кайфують.

Літера Q — це чоловік літери О.

Мій учитель казав, що коли намагаєшся зробити людей добрими, мудрими, вільними, щасливими, розумними і великодушними, то зрештою неминуче виникає бажання повбивати їх усіх!

– Ви не підкажете, де тут ювелірний відділ?

– У лівому крилі будівлі... Правда, в таких масках там сьогодні вже були.

Фраза "Ну, за роботу!" найбільше радує тоді, коли вона — тост.

Ненавиджу, коли у фільмах жахів головний герой сам у квартирі і питає: "Тут хтось є?"

Ніби вбивця йому відповість: "Так, я тут на кухні. Хочеш бутерброд?"

— Люба, а давай влаштуємо одне одному чудові вихідні!

— Ой! Коханий, звичайно!

— Ну, тоді до понеділка.

Сидить маленька дівчинка в пісочниці й захоплено совочком щось закопує.

Підходить до неї дядечко й запитує:

— Дівчинко, а що це ти там закопуєш?

Дівчинка похмуро так на нього дивиться й мовчить. Дядечко запитує ще раз, дівчинка не відповідає.

Раптом з-під піску висовується голова такого ж дядечка й каже:

— Краще не питай!

— Сьогодні нарешті не будеш мені дорікати, що погано готую, — каже молода дружина чоловікові, котрий прийшов з роботи.

— Справді? А що у нас на обід?

— Нічого.

— Коханий, вставай, я тобі кашу зварила.

— Із чого?

— Із пельменів.